Архітектор застерігає щодо «жахливих» екологічних наслідків NFT-мистецтва

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фрагмент роботи Remoteness, автор: Chris Precht (скріншот із відео)

Австрійський архітектор Кріс Прехт заявив про «жахливий» вплив NFT-мистецтва на довкілля через значне споживання електроенергії під час їх створення. Сам він відмовився від створення цифрових творів за цією технологією, повідомляє Dezeen.

NFT, або невзаємозамінний токен, – це ланцюг інформації, який, подібно до криптовалют, базується на принципі блокчейну. Однак якщо кожна одиниця криптовалюти не є унікальною – один біткойн можна обміняти на інший такий самий біткойн, – то NFT, будучи невзаємозамінним, слугує свого роду сертифікатом власності цифрового твору.

Тобто цифровий твір, який у принципі легко копіюється, можна продати, придбати чи подарувати подібно до матеріального твору. Різниця буде у тому, що придбану картину власник може сховати у себе вдома, а NFT-зображення/текст/відео/звук може лишитися у вільному доступі.

Технологія NFT виникла у 2017 році на основі Ethereum й досі більшість невзаємозамінних токенів є частиною блокчейну цієї криптовалюти. Так, одним із перших проєктів з NFT була гра CryptoKitties, в якій гравці створювали унікальних кошенят і, зокрема, платили гроші за схрещення котів. Тобто кожне віртуальне кошеня було невзаємозамінним токеном.

На хвилі хайпу архітектор Кріс Прехт теж створив три цифрові роботи, присвячені ізоляції та пандемії, з метою продати їх як NFT (на відео). Однак він порахував, що для майнингу знадобиться такий обсяг електроенергії, який він спожив би за 20 років. «Щоб попустити лише один токен крізь блокчейн потрібно стільки ж енергії, скільки я зазвичай використовую за місяць. А я хотів створити не один токен, а 300, тому що в мене було три твори, кожен з яких я хотів виконати у ста варіантах», – зазначає Прехт.

У розрахунках він спирався на блог цифрового художника Memo Akten – той дійшов висновку, що вуглецевий слід від майнингу Ethereum, який найчастіше використовують для створення невзаємозамінних токенів, – «сміховинно високий», бо однісінська транзакція споживає 35 кіловат-годин, стільки один житель ЄС у середньому споживає за чотири дні.

У ще одному блозі на Quartz стверджується, що «увесь процес створення NFT у середньому акумулює вражаючі 211 кілограмів CO2, що є еквівалентом 825-кілометрової поїздки на бензиновому автомобілі». Для порівняння, транспортування покупцеві фізичної посилки з роздрукованим малюнком у середньому вивільнює 41 кілограм CO2.

«Щоб додати блок у ланцюжок блоків, майнер мусить змагатися з часом та іншими майнерами для розв’язання криптографічної задачі. Вони використовують метод спроб і помилок, щоби швидко генерувати випадкові числа, перевіряючи кожне з них, чи є воно рішенням. Новітнє обладнання може робити сотні мільйонів здогадок на секунду. Це те, що робить криптомистецтво таким шкідливим для довкілля. Не один майнер намагається додати цей блок у ланцюжок – їх тисячі. Деякі з них провертають величезні операції, що їх запускають цілі мережі комп’ютерів у Китаї чи десь в Арктиці», – пояснює автор блогу.

Водночас Прехт зазначає, що технологія NFT та її популярність пропонує таким маленьким фірмам, як його архітектурне бюро, нові можливості для заробітку. А це актуально, бо «ми живемо в епоху ефективності та продуктивності, коли творчість не ціниться достатньо», зауважує він.