Кінофестиваль Docudays UA оголосив переможців (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Володимир Шуваєв

Другого квітня Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців та переможниць.

Через карантин церемонія нагородження 18-го Docudays UA відбувалася у студії з іронічними віртуальними декораціями мультиплікатора Анатолія Сурми. Учасники й учасниці також носили маски з обличчями героїв його мультфільмів. Церемонію транслювали онлайн, і трансляція також доступна для перегляду в записі на майданчику DocuSpace.

Загалом на DocuSpace можна дивитися фільми ще два дні – до 23:59 неділі.

Головний приз міжнародного конкурсу DOCU/Світ отримала документальна стрічка «Приборкання саду» Саломе Джаші. У ній розповідається про експрем’єра Грузії, мільярдера, який викорчовує велетенські столітні дерева та переносить їх до свого саду. Спеціальну відзнаку отримав французький фільм «А ночі вже більше не буде» Елеонор Вебер. Режисерка використала архівні відео американських і французьких збройних сил, за допомогою яких спростовує пропагандистські образи, пов’язані з війнами в Афганістані, Іраку та Сирії.

У національному конкурсі DOCU/Україна головний приз дістався «Землі Івана» Андрія Лисецького – про шаманський творчий метод митця Івана Приходька. Спеціальної відзнаки удостоїлся стрічка «Сіль з Бонневілю» Семена Мозгового, про мотоентузіастів, які кастомізують допотопний мотоцикл ІЖ, щоб сподіваючись побити світовий рекорд на соляних озерах Юти.

Андрій Лисецький. Фото: Володимир Шуваєв

Читайте також: 5 фільмів про міста, які показують на онлайн-фестивалі Docudays UA

Серед короткометражних стрічок – у програмі DOCU/КОРОТКО – переміг німецький фільм «Океан» Пауля Шойфлера, зображення незагойної травми однієї людини. Спеціальну відзнаку отримав «Біла смерть чорного чаклуна» Родріґо Рібейру про рабовласницьке минуле Бразилії.

У номінації RIGHTS NOW! головний приз отримав датський фільм «Колумбійська родина» Тані Воль Сьоренсен про складні стосунки матері й доньки, які мають різні політичні переконання. Спеціальних відзнак удостоїлися словацька стрічка «Невидимі» Майї Мартіняк на тему акушерського насильства та мексиканська «Речі, на які ми не наважуємося» Бруно Сантамарія Раcо про ЛГБТ+ молодь.

Учасниця журні Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Ukraine, відзначає фільм «Речі, на які ми не наважуємося»

Телевізійна платформа Current Time віддала нагороду та п’ять тисяч доларів фільму «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової (Україна, Латвія, Німеччина, Катар). Цей фільм розповідає про сирійську родину, яка переїхала до України. Тікаючи від однієї війни, вони опинились в іншій – на Сході розпочалася російська агресія.

Студентське журі обрало фаворитом бельгійську стрічку «Малий Самді» Паломи Сермон-Дай про проблему становища ін’єкційних споживачів наркотиків. Також студентське журі відзначило «Сіль з Бонневілю» та «Невидимі».

Церемонія нагородження. Фото: Володимир Шуваєв

Премію імені Андрія Матросова – названу на честь продюсера Фестивалю, який загинув у автокатастрофі 2010 року – отримав «Май далеко – май добре» Ганни Ярошевич. Також відзначили фільм «Рози. Фільм-кабаре» Ірени Стеценко про учасниць Dakh Daughters.

Приз глядацький симпатій дістався стрічці «А ночі вже більше не буде».