На корпусі КПІ з’явився новий мурал, а монументальне панно все ще під загрозою. Що відбувається?

Усередині квітня на будівлі факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ з’явився мурал. З ініціативи університету стінопис створив французький митець Nelio в рамках фестивалю «Французька весна в Україні». 

Саме до 18 корпусу ось уже майже півроку прикута увага громадськості. Після заяв адміністрації про бажання утеплити будівлю активісти почали відстоювати необхідність збереження панно українського художника Федора Тетянича, створене у 1977 році. 

Зрештою, громадськість та адміністрація дійшли згоди з приводу важливості збереження твору монументального мистецтва. Крім того, активісти намагалися переконати керівництво відмовитися від ідеї малювати мурал на задньому фасаді будівлі. «Це було непросто», – так охарактеризувала мистецтвознавиця Євгенія Моляр цю спробу.

«Хмарочос» дізнався, як сприймають мурал студенти університету, в якому стані ремонтні роботи в корпусі і яка подальша доля панно Тетянича. 

Справа не так у мистецтві, як у контексті

«Цей стінопис, під назвою “2104121458”, є абстрактним та мінімалістичним баченням взаємозв’язку природи, науки та техніки. Він натхненний мікро- та макроскопічними пейзажами, цифровими та природними структурами для того, щоб розмити межу між цими протилежними світами та показати зв’язки, які їх об’єднують. Контекстуально, це також посилання на архітектуру в стилі бруталізму та навколишні кольори», – так коментує художни свою роботу на стіні КПІ.

Подібний мурал «2104141700» від Nelio нещодавно з’явився і на фасаді ліцею №157 в Оболонському районі Києва. За словами митця, «прямолінійні форми нагадують навколишні архітектурні елементи та підкреслюють суворість і серйозність, необхідні для навчання в школі. Проте, завдяки грі пастельних кольорів та більш органічних фактур, ці форми ніби зливаються та пом’якшуються, створюючи однорідне та гармонійне ціле». 

Робота Nelio в Мексиці

Здавалося б, такий доволі чутливий підхід художника до взаємодії з навколишнім середовищем не може не викликати поваги. Впізнавані роботи Nelio можна побачити і на вулицях англійського Шефілда, і на стінах мексиканських будівель. Утім, в українському контексті проблема не в якості самого муралу, а в контексті його появи, про який сам художник, імовірно, не має жодного уявлення. 

Для кого мурал?

За словами декана ФІОТ, Сергія Теленика, метою ремонтних робіт довкола території корпусу є перетворення занедбаної і порослої чагарями ділянки на сприятливе середовище для навчання і дозвілля студентів. 

Утім, побажання самих студентів щодо зовнішнього вигляду корпусу адміністрація факультету не дуже схильна враховувати. Так, попри численні прохання студентської ради зацікавленим так і не показали ескіз майбутнього муралу.   

«Нам, студентству ФІОТу, не все одно, що буде зображено на нашому корпусі. Мурал – малюнок, який потрапляє в поле зору кожного, хто перебуває в сквері або проїздить вулицею Борщагівською. Це зміна історичного фасаду корпусу. Ми хочемо побачити ескіз і мати можливість діалогу з художником», – йшлося в зверненні студентів до адміністрації. 

Зрештою, ескізи муралу таки показали – з телефона куратора проєкту Олега Соснова за день до приїзду художника. 

«Художник пише, що надихався ландшафтами КПІ, малював мурал, поважаючи бруталізм та модернізм. Як я бачу, повага виразилась у тому, що він обрав не яскраві кольори. На цьому все, – розповідає Максим Чвартковський, студент ФІОТ. – Ескіз ми побачили тільки тоді, коли Неліо вже приїхав малювати. І показали його лише двом представникам Студради ФІОТ. Адміністрація боялася, що студенти будуть критикувати незавершену роботу або взагалі приходити заважати. А коли мурал уже був завершений, з’явилася кінцева версія: це все було за ініціативою КПІ, а не посольства. Але варто сказати, що є й такі студенти, яким сам мурал подобається».

Фото: Данило Остапченко

Приміром, на думку Ірини Чир’євої, студентки Фізико-технічного інституту, «мурал додає крихту життя і весняного натхнення до навчання у види території КПІ». 

Адміністрація також заявляла про наміри утеплити задній фасад корпусу перед створенням муралу. Втім, щось пішло не так – і стінопис намалювали просто поверх тинькування, унеможлививши подальші дії з підвищення енергоефективності. При цьому в ході робіт перший поверх корпусу вратив характерне заглиблення. Форму і площу скління дещо змінили, а стіну зробили суцільною.  

«Це був великий недолік цього простору, він зменшував місце для навчання і приваблював безхатьків. Тому ми вирішили інкорпорувати його в хаб, який створюємо в цій зоні, а зверху зробити вертикальну стінку з художньою композицією. Зовсім поряд розташовуватиметься сквер, що стане частиною хабу», – пояснив Сергій Теленик, декан ФІОТу. 

«Цей мурал уже намальовано на прибудові до модерністського корпусу в рамках його євроремонту. І це моя найбільша претензія до художника, який каже, що підтримує радянський модернізм, але при цьому є учасником проєкту зі зміни фасаду. Дуже схожа абстракція на оболонській школі виглядає більш цілісною по кольору і композиції. А мурал на КПІ погано корелює з кольоровою гамою довкола, псує цілісність ансамблю і не враховує контекст», – вважає Данило Остапченко, графічний дизайнер та випускник КПІ 2018 року. 

Увесь цей процес актуалізував давно назрілі питання студентів – хто і на яких підставах приймає рішення, як обирають художника і чи є взагалі архітектор, відповідальний за весь проєкт реставрації спадщини модернізму?

А яка доля панно?

Для розробки проєктно-кошторисної документації ремонту 18-го корпусу керівництво КПІ оголосило тендер. Капітальний ремонт передбачає утеплення стін, заміну вікон на металопластикові та капітальний ремонт покрівлі. 

Фото: Данило Остапченко

При цьому декан ФІОТу не має певності, що в університеті знайдуть кошти на утеплення корпусу. Крім того, без утепленої задньої стіни роботи з трьома іншими стінами, на його думку, втрачають сенс. Можливо, доведеться шукати альтернативні можливості зробити будівлю енергоефективною. 

Читайте також: У радянських корпусах університетів може бути тепло і без знищення оригінальних фасадів

Про реставрацію панно в тендерній документації не сказано ні слова. Натомість йдеться про його демонтаж. За словами адміністрації, розрахункові роботи для проєкту слід виконувати так, ніби панно немає, але знімати його не будуть. 

Тобто наразі обіцянка не руйнувати твір монументального мистецтва тримається на доброму слові очільників КПІ. На думку студентів, документація проєкту повинна бути більш детальною. У ній має бути сказано, які конкретні вікна замінюватимуть і що саме трапиться з панно. 

Сергій Теленик заявляє, що дотримається даного громаді слова про збереження панно. Для цього нібито мають оголосити ще один «творчий» конкурс на реставрацію твору мистецтва. Наразі ж адміністрація має попередню домовленість зі студією Gurin Brothers, яка планує подаватися на цей конкурс. 

«Нас тішить настрій адміністрації зберегти об’єкти мистецтва, але поки це не відображено в документації, ми не можемо бути спокійними за архітектуру корпуса», – вважає студрада ФІОТу.