В Україні вперше інвентаризували дерева за допомогою платформи I-Tree. Чому це важливо?

Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» здійснив пілотну інвентаризацію зелених зон Києва за допомогою відкритого американського інструменту I-Tree. Результати своєї роботи громадська організація презентувала онлайн та обговорила проблеми організації обліку міських зелених насаджень в Україні.

Що таке I-Tree і навіщо цей інструмент?

Партисипативна й інтерактивна система i-Tree була створена у 2006 році. Зараз у базі даних є понад 90 міст. Система включає i-Tree Eco – програмний застосунок для збирання даних з окремих дерев. Спочатку майбутній проєкт прив’язується до певної ділянки. Тоді польові дані та параметри дерев вводяться в додаток Eco через вебформу або вручну. Зібрана інформація обробляється – і ви отримуєте звіт про обрану місцевість.

За цією системою працює нью-йоркська карта дерев, до якої має доступ будь-який житель міста. Відтак можна не лише дізнатися докладну інформацію про зелені насадження, але й позначити свої улюблені дерева, дати їм назву, поділитися із друзями, зафіксувати власні дії із догляду за деревами.

Система I-Tree дозволяє на волонтерських засадах долучитися до обрізки дерев, а спеціальні комунальні програми вчать волонтерів робити це правильно. Цей інструмент також дає уявлення про екологічні послуги, які місто отримає від дерев у грошовому еквіваленті.

Скільки коштують дерева в Києві?

27-28 березня 2021 року ГО УЕК «Зелена Хвиля» разом із місцевими активістами організовувала пілотну інвентаризацію дерев на основі відкритої платформи i-Tree Есо на ділянках Екопарку Осокорки та Совських ставків. На думку активістів, оцінка вартості екосистемних послуг дерев дала змогу активістам показати міській владі справжню цінність цих зелених зон.

Дерева в місті створюють тінь, очищують повітря від пилу, пом’якшують клімат, запобігають поверхневим повеням тощо. У ході інвентаризації з’ясували, що 95 дерев з Екопарку Осокорки кожного року дають місту послуг на 45 тисяч гривень. А 70 дерев, інвентаризованих у Совських ставках, дають більше, ніж 300 тисяч гривень на рік (ці дерева доросліші і більші).

Олександра Хаїлам, голова ГО «Зелена хвиля», наголошує, що ці наразі грошовий еквівалент прив’язаний до американських цін, а тому – досить умовний. Проте приблизне уявлення про вартість дерев він дає.

Як відомо, Совські ставки планують забудувати десятками житлових багатоповерхівок, попри те, що кияни вимагають перетворити їх на ландшафтний парк. Проти забудови зеленої зони борються і активісти громадської організації «Екопарк Осокорки». Замість житлового комплексу місцеві жителі хочуть гуляти в рекреаційнийному просторі, концепцію якого вже створили.

Екологи обрали самі ці ділянки, щоб ще раз привернути увагу до цінності природного ресурсу, який може бути втрачений внаслідок забудови.

Інвентаризація дерев екологами «Зеленої хвилі» та волонтерами

Відкриті програми збору даних дозволяють зрозуміти структуру і стан зелених насаджень у місті, а також моделювати ситуацію їхнього розвитку та робити прогнози. Детальніше про можливості дієвої, прозорої та партисипативної інвентаризації можна почитати в аналітичному звіті проєкту.

Як вирішувати проблеми обліку зелених насаджень?

Однією з засадничих проблем обліку дерев у столиці є застаріла нормативно-правова база. Дерева інвентаризуються в середньому раз на п’ять років. Це не дає можливості приймати адекватні рішення щодо утримання зелених зон і адаптації їх до змін клімату.

Крім того, інвентаризація не передбачає внесення даних про окремі дерева. Доступ громадськості до реєстрів украй обмежений. Сама процедура низькотехнологічна – це паперові таблиці або таблиці Excel без зазначення координат. Фінансування обліку безсистемне. Проблемним є також визначення меж зелених насаджень на різних рівнях підпорядкування. Як наслідок, насадження скорочуються і псуються. Це створює нездоровий мікроклімат у місті під час хвиль спеки.

Через застарілу базу даних якість інвентаризаційних даних досить низька, а рішення, що приймаються – непрозорі і непідконтрольні. У насаджень поза сформованими ділянками взагалі немає шансу бути поставленими на баланс і отримати паспорт об’єкту.

Для розв’язання зазначених проблем екологи пропонують зробити наступні кроки:

• створити закон про зелені насадження як окремий об’єкт благоустрою, що надає екосистемні послуги;
• внести зміни до інструкції з інвентаризації, зокрема, збільшити частоту її проведення, прописати рівень деталізації на рівні окремих дерев, визначити перелік окремих параметрів на рівні окремих дерев, впровадити інвентарзаційні платформи на кшталт I-Tree, змінити систему фінансування і залучити громадськість до інвентерезаційних робіт тощо.

Створити інтерактивну відкриту онлайн-платформу для внесення, візуалізації та аналізу зелених зон – принципова задача для Києва. Ця платформа має бути доступна як балансоутримувачам, так і місцевим жителям. Крім того, столиці слід окресилити та взяти на облік кожну ділянку зелених зон, які є позабалансовими, а також створити більше інструментів для громадського контролю за частотою інвентаризації.