За підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку» впродовж вересня 2020 – лютого 2021 років провела комплексне дослідження «Оцінка освітніх потреб для української енергетики».

Його мета – з’ясувати, які спеціалісти потрібні енергетичній галузі та чи відповідає сучасна енергетична освіта запитам роботодавців. Детальніше про результати дослідження читайте тут (гіперпосилання на першу частину тексту). 

На основі результатів та висновків дослідження була сформована низка рекомендацій для кращого забезпечення освітніх потреб в енергетичному секторі України. 

Для створення підґрунтя для удосконалення освіти

Перший блок рекомендацій призначений для центральних органів виконавчої влади (зокрема, для Міністерства освіти і науки України, Міненерго, Мінрегіону, ДАЕЕ), НАЗЯВО, НАНУ, місцевих органів влади та центрів зайнятості.

Зокрема, дослідники рекомендують спрогнозувати попит і пропозицію працівників в енергетичному секторі на найближчі 5-10 років, оптимізувати з урахуванням цього державне замовлення на освітні послуги та запровадити систему моніторингу якості підготовки випускників, які здобули освіту на умовах державного замовлення. Також важливо розробити і затвердити державні стандарти освіти за енергетичними спеціальностями, для яких вони досі відсутні й забезпечити перехід на міжнародну стандартну класифікацію освіти (ISCED-F 2013).

Серед інших рекомендацій – розробка рекомендації щодо методів та шкал оцінювання загальних компетентностей, розробка програм з популяризації технічної освіти та підвищення престижу енергетичної професії та створення  законодавчі передумови для запровадження дуальної освіти. 

Крім того, дослідники пропонують МОН ініціювати розробку електронних курсів «живого» навчання (e-learning) з енергетичних спеціальностей практичного спрямування та навчальних програм доповненої реальності, наближених до практичної професійної діяльності. Зокрема, щодо дій у надзвичайних ситуаціях на енергетичних об’єктах.

Для вдосконалення змісту освітніх програм

Загальні рекомендації для закладів вищої освіти у цьому блоці розподілені на три групи. Перша спрямована на те, щоб вузи переглянули наповнення освітніх програм, осучаснили їх відповідно до потреб бізнесу та оптимізувати перелік компетентностей, які отримують їх студенти.

Зокрема, ЗВО пропонують перевірити, чи достатньо часу виділено на дисципліни практичної спрямованості та за можливості збільшити обсяги практики на підприємствах; врахувати значні потреби в підготовці інженерів-експлуатаційників з високим рівнем практичних вмінь, а також посилити технічну спрямованість у викладанні англійської мови.

Друга група рекомендацій спрямована на те, щоб викладачі мали стимули й можливості для професійного розвитку та підвищення кваліфікації. А студенти – мотивацію до здобуття професією на високому рівні (через персональні стипендії, гарантоване працевлаштування, виїзні школи професіонального удосконалення тощо).

Третя група рекомендацій пропонує шляхи до кращого оцінювання якості виконання освітніх планів. Наприклад, через збір інформації про кар’єрний шлях випускників вузів та регулярні опитування студентів щодо якості викладання.

Крім того, дослідники розробили детальні рекомендації закладам вищої освіти для окремих енергетичних спеціальностей – «Електроенергетика», «Теплоенергетика», «Нафтогазова інженерія та технології», «Енергетика ВДЕ». Їх можна знайти у повному звіті дослідження.

Для вдосконалення фахової передвищої енергетичної освіти

Щоб підвищити привабливість закладів фахової передвищої освіти та позбутися стереотипів про енергетичні коледжі як про колишні ПТУ і технікуми, дослідники пропонують інформувати батьків та учнів про можливості майбутнє працевлаштування (рівень заробітних плат, умови праці, соціальний пакет тощо) та проводити у школах відкриті заняття, де розповідатимуть про переваги професії техніка з електро- та теплоенергетики, видобування чи транспортування природного газу.

Важливо також підвищувати рівень кадрового забезпечення ЗФПО й поліпшувати матеріальне та навчально-методичне забезпечення, а також поширювати практику дуальної освіти, організовувати повноцінну виробничу практику для студентів та сприяти подальшому працевлаштуванню випускників.

Для посилення співпраці між закладами освіти та роботодавцями

Усі підприємства, які брали участь у дослідженні, певною мірою підтримували зв’язок із закладами освіти. Однак дослідники бачать суттєвий потенціал для покращення рівня і характеру такої співпраці. Зокрема, вони пропонують залучати роботодавців та органи місцевого самоврядування до розробки, коригування й оцінювання освітніх програм, а також стимулювати участь підприємств у вдосконаленні фахової освіти (наприклад, за допомогою податкових пільг).

Крім того, серед рекомендацій – встановлення квоти для представників роботодавців у складі наглядових рад ЗВО та розширення їх представництва в галузевих експертних радах (ГЕР) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

З метою налагодження ефективної, результативної та взаємовигідної співпраці між ЗВО та роботодавцями, дослідники радять, серед іншого, організовувати презентації підприємств та екскурсії ними вже для студентів перших курсів, розширити практику цільової підготовки студентів «під замовлення» підприємств, залучати роботодавців до процесу викладання, а також організовувати практику для викладачів ЗВО на підприємствах галузі.

Для підвищення престижу професій енергетичного сектору та гендерної інклюзії

Рекомендації цього блоку спрямовані на вирішення восьми основних завдань. Зокрема, на розширення уявлення учнів про енергетичні професії та стимулювання інтересу до вивчення математики і природничих наук. Для цього пропонують, серед іншого, проводити у школах відкриті уроки про енергетичні професії, організовувати тематичні гуртки, вводити в освітній процес основи креслення та знайомство з сучасними графічними пакетами.

Крім того, важливим завданням є створення гідних умов праці для жінок та людей з інвалідністю в енергетичних компаніях, розширення можливостей для їх професійного розвитку, в тому числі на керівних посадах.

Серед конкретних рекомендацій тут – формування інклюзивної інфраструктури (як приклад наводять роздільні вбиральні), організація перепідготовки та підвищення кваліфікації на принципах гендерної рівності та інклюзії; створення матеріалів з «історіями успіху» жінок в енергетиці, попередження домагань на робочому місці, а також запровадження системи гендерних квот у топменеджменті.

Щодо вдосконалення матеріально-технічного забезпечення закладів

Навчальним закладам рекомендують створювати нові та оновлювати вже наявні лабораторії, створювати та оснащувати спеціалізовані комп’ютерні класи для проведення практичних занять із застосуванням САПР, графічних дисциплін, спеціалізованого програмного забезпечення. А також забезпечувати навчальні аудиторії мультимедійними засобами навчання.

Завдяки інформації, отриманій у ході дослідження, вдалося розробити також окремі рекомендації щодо вдосконалення матеріально-технічного забезпечення для конкретних енергетичних спеціальностей – «Електроенергетика», «Гідроенергетика»,

«Теплоенергетика», «Нафтогазова інженерія та технології», «Відновлювана енергетика». Детальніше про них можна прочитати у повному звіті дослідження.

Передбачається, що більшість рекомендацій буде впроваджено у 2021-2025 роках й профінансовано коштами відповідних державних та місцевих установ, закладів освіти, роботодавців енергетичного сектору. Водночас реалізацію частини з них доцільно здійснювати за підтримки грантового фінансування проєктів міжнародної технічної допомоги, міжнародних науково-освітніх програм, зазначають у дослідженні.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.