Жінки в енергетиці заробляють на 18% менше та значно рідше отримують підвищення

Дослідження «Гендерні аспекти зайнятості в енергетичному секторі України» було проведено Всеукраїнською громадською організацією «Поруч» за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ). За результатами дослідження представлено аналіз аспектів зайнятості жінок та чоловіків на енергетичних підприємствах.

Для Міністерства енергетики України результати дослідження можуть стати джерелом інформації про наявні гендерні проблеми у галузі. Енергетичні компанії, відповідно, зможуть використати цю інформацію для розробки гендерно-чутливої політики та процедур її реалізації.

Попит та пропозиція на ринку праці енергетики

Співвідношення попиту й пропозиції на зареєстрованому ринку праці енергетики відрізняється у «чоловічому» та «жіночому» сегментах. У «жіночих» професіях і професіях зі збалансованою гендерною структурою кількість тих, хто шукає роботу перевищує кількість вакансій. У сегменті «чоловічих» професій ситуація протилежна: тут характерна «працедефіцитна кон’юнктура» – кількість відкритих вакансій перевищує кількість шукачів роботи.

Гармонізація умов праці на енергетичних підприємствах з потребами жінок, зокрема, зменшення важкості та шкідливості фізичної роботи, створення умов для поєднання професійних і родинних обов’язків, усунення обмежень для зайнятості та кар’єрного зростання, можуть суттєво пом’якшити проблему із заповненням частини вакансій на підприємствах.

Все починається з освіти

Гендерний дисбаланс в енергетичній галузі бере свої витоки зі стереотипних уявлень про те, що чоловіки більш схильні до точних наук. Більшість респондентів, у тому числі дівчата підтвердили, що на вибір певної професії впливає традиційне сприйняття її як «чоловічої» чи «жіночої».

При виборі закладу навчання чоловіки більше мотивувалися можливістю отримувати більший заробіток, можливістю знайти роботу з професією в енергетичній галузі, а також престижем професії. У жінок часто на вибір професії впливає нижчий конкурс на спеціальність.

Близько 9% опитаних були свідками чи особисто потерпали від викладачів, які дозволяли собі коментарі стосовно зовнішнього вигляду студенток і їхньої мотивації до навчання («знайти чоловіка / «вийти заміж»), а також транслювали стереотипні та сексистські твердження стосовно жінок під час лекцій і семінарів.

При цьому і заклади вищої, і професійно-технічної освіти не забезпечують інтереси дівчат у дозвіллі: гуртках, студентських клубах, спортивних секціях. Усі учасниці дослідження – студентки закладів вищої освіти – в ЗВО живуть в орендованому житлі чи продовжують жити вдома, як правило, з батьками. На думку дослідників, це може свідчити про відсутність належних умов проживання в гуртожитках та низький рівень безпеки.

Питання не в пріоритеті

92,7% респондентів назвали важливим пріоритетом забезпечення енергетичних компаній кваліфікованим персоналом. І лише 39% вважають пріоритетним впровадження корпоративних цінностей, що базуються на принципах недискримінації та гендерної рівності.

Такі результати свідчать про те, що керівництво енергетичних компаній не бачить прямого зв’язку між проблемами забезпечення компанії кваліфікованими працівниками та факторами, що обмежують роботу жінок в енергетичній сфері.

Кар’єрна драбина у 2,5 рази довша для жінок

Дослідження показало, що середній освітній рівень жінок в енергетиці дещо нижчий, ніж чоловіків. При цьому серед жінок значно більше тих, хто має непрофільну для своєї поточної роботи освіту. Це свідчить водночас і про більший «середній коефіцієнт віддачі» від освіти для чоловіків, і про більшу адаптивність та гнучкість жінок у побудові кар’єри.

На енергетичних підприємствах не зафіксували чіткого розподілу між рівнем освіти та рівнем посади працівників. Це свідчить про те, що освіта не відіграє вирішального значення для кар’єрного зростання. Вона є необхідною, але недостатньою умовою для підвищення, що створює жорсткіші обмеження кар’єрного зростання для жінок, ніж для чоловіків.

Для жінок перебування на шостому та сьомому рівнях професійно-кваліфікаційної ієрархії практично нерозривно пов’язано з наявністю повної вищої освіти, а для чоловіків винятки з цього правила трапляються більш ніж вдвічі частіше. Подібна ситуація спостерігається і для працівників з непрофільною освітою.

Жінки в середньому довше працюють на одному підприємстві, але при цьому мають нижчу середню зарплатню (як загалом, так і при однаковому стажі) та повільніше кар’єрне зростання.

На двох нижчих рівнях професійно-кваліфікаційної ієрархії жінки мають суттєво більший за чоловіків середній стаж. Як і на трьох вищих рівнях: дослідження показує, що жінки в середньому витрачають на подолання одного професійно-кваліфікаційного рівня у два з половиною рази більше часу, ніж чоловіки.

Для респондентів-чоловіків з повною вищою профільною освітою середня тривалість перебування на одному рівні становить 7 років, а для жінок – понад 19 років. Для тих, хто має профільно-технічну освіту, ці показники мають ще більший розрив: чоловіки в середньому працюють на одному рівні 6 років, а жінки – 42 роки.

Для жінок відсутність вищої освіти означає жорсткіші обмеження кар’єрного зростання. У значної частини жінок з профільною професійно-технічною освітою посада не змінюється на вищу на тому ж підприємстві за весь час роботи, а часом і за весь строк зайнятості у секторі. Ті, хто все ж отримує підвищення, витрачає на це у два-п’ять разів більше часу, ніж чоловіки.

Жінки в енергетиці мають відносно рівні умови з чоловіками щодо підвищення кваліфікації та складності роботи в межах певної професійної групи, однак втрачають таку рівність, коли йдеться про кар’єрне зростання. Дослідження показує, що з високою ймовірністю в енергетичній галузі є «скляна стеля», що суттєво зменшує шанси жінок обіймати посади високого рівня.

Жінки заробляють на 18,6% менше

Дослідження показало гендерний розрив в оплаті праці у 3 396,6 гривень, тобто жінки заробляють на 18,6% менше, ніж чоловіки.

Різниця в оплаті праці спостерігається у жінок і чоловіків, що працюють на аналогічних посадах – на неї припадає 36,5 % розміру всього гендерного розриву. Однак переважна його частина (63,5 %) пояснюється різною кількістю жінок і чоловіків на посадах різного рівня на підприємствах.

Нерівність проявляється радше обмеження доступу жінок до більш високооплачуваних позицій, аніж заниженням оплати праці.

Як покращити ситуацію

За результатами дослідження, у ВГО «Поруч» за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки розробили низку рекомендацій як для роботодавців, так і для Міністерства освіти і науки України.

Зокрема, освітянам рекомендують проводити роз’яснювальну роботу щодо вибору професії без гендерних стереотипів та популяризувати інженерний профіль навчання серед дівчат.

Водночас потрібно вдосконалити збір статистичних даних щодо навчання жінок і чоловіків, а також вивчити попит на інженерні спеціальності серед дівчат. У закладах освіти повинні бути забезпечені рівні умови проживання в гуртожитках, що враховують потреби і дівчат, і хлопців, а також можливості для дозвілля (гуртки, студентські клуби, спортивні секції).

Енергетичним компаніям рекомендують проводити тематичні тренінги для керівного складу та працівників щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та протидії сексуальним домаганням на робочому місці.

Компаніям варто переглянути низку корпоративних документів на їх відповідність принципу недискримінації. В колективних договорах і персональних трудових контрактах потрібно передбачити положення, які створюватимуть дієві процедури захисту від проявів дискримінації за ознакою статі. Наприклад, при проведенні конкурсів на заміщення керівних посад.

Пропонується розробити внутрішній механізм розгляду звернень та скарг від чоловіків і жінок про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі чи сексуальних домагань на робочому місці, а також провести гендерний аудит, за результатами якого підготувати план дій, які будуть спрямовані на гендерне вирівнювання.

Системи оцінювання персоналу, які використовуються, зокрема, для визначення складу учасників конкурсів на заміщення керівних посад і результатів таких конкурсів, потребують вдосконалення. Це стосується також процедур нормування та планування обсягів робіт: забезпечення сприятливих умов для поєднання працівниками професійної діяльності з родинними обов’язками допоможе вирівняти можливості жінок і чоловіків в енергетиці.

Повний звіт та методологію дослідження «Гендерні аспекти зайнятості в енергетичному секторі України» можна переглянути за посиланням.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.