У четвер Київрада голосуватиме за імовірну забудову ринку-«шайби» на Солом’янці

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Wikimapia

Депутати Київради у четвер, десятого червня, голосуватимуть за проєкт рішення щодо виділення в оренду ділянки під модерністським ринком-«шайбою» на Кудряшова, 1. Про це йдеться в порядку денному пленарного засідання КМР.

За словами дослідника архітектури Києва Семена Широчина, нове проєктування, що потрапляє в зону центрального історичного ареалу та ландшафту київських гір, не узгоджене з Міністерством культури та Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.

У березні земельна комісія Київради підтримала проєкт рішення, який передає в оренду земельну ділянку під ринком.

Згідно із проєктом, ТОВ «Залізничний ринок» отримує цю ділянку на десять років для «експлуатації та обслуговування критого ринку». Водночас цільовим призначенням ділянки вказане вже «будівництво закладів торгівлі».

Цей ринок був зведений у 1973 році за проєктом Алли Аніщенко, однієї з небагатьох архітекторок епохи київського модернізму, про чий творчий спадок ми писали у нашій серії «Монстри модернізму». Вона вважала коло «оптимальним рішенням для критого торгового закладу», але оригінальна архітектура небагатьох її «круглих ринків» була збережена саме у цьому, «Залізничному», який у 1990-х роках був біржею, а згодом – переоблаштований під супермаркет.

«Ринків із такими конструкціями зведено не так багато, і Київ — єдине місто, де збудовано одразу дві такі споруди. Відтак будівля є цінною і як приклад архітектури епохи, і як частина історії Солом’янки, і як творіння заслуженої архітекторки», — пише про цей ринок Широчин.

Читайте також: Київська Солом’янка: як район для залізничників міг перетворитися на експериментальне місто