Навколо модерністської будівлі на вулиці Січових Стрільців, де з 1980-х років працював виставково-торговельний павільйон «Квіти України», почали ставити будівельний паркан. З’ясувалося, що на неї чекає реконструкція і вже невдовзі тут має з’явитися багатоповерховий офісний центр з підземним паркінгом.

Втім, досі невідомо, як саме виглядатиме новобудова і чи залишить новий проєкт бодай щось від оригінальної модерністської споруди: лише днями біля неї з’явився паспорт про початок підготовчих робіт — але без жодного зображення.

— Наприкінці минулого року з цієї будівлі виїхав супермаркет, слідом за ним — й усі інші орендарі, — розповідає «Хмарочосу» Тарас Грицюк, місцевий мешканець та учасник спільноти «Сусідська слобідка». — Але будівельники з’явилися там лише у червні. Від них ми дізналися, що тут буде офісний центр. Спершу ми думали, що мова йде про якийсь капітальний ремонт, але згодом робітники сказали про реконструкцію — і що вона, зокрема, нічого не залишить від окраси нашого району: винограду, який вже років тридцять сповиває один із фасадів. Тож його порятунок став нашою першою мотивацією. Нам від початку активно допомагають юристи і команда громадської організації «Мапа Реновації».

Читайте також: Фасад будівлі «Укравтодора»: сині смуги та пластикові вікна замість зелені

Фото: Наталя Болотова

Пізніше стало зрозуміло, що самим лише виноградом справа не скінчиться: у будівлі стали знімати вікна, а навколо неї почали зводити паркан. При цьому ані проєкту будівництва, ані дозволів на нього ніхто не бачив.

— Ми зрозуміли, що будівля під загрозою та швидко організувалися, — продовжує Грицюк. — Коли почали ставити паркан, наша ініціативна група викликала поліцію. Так ми дізналися, що огорожу встановлюють із суттєвими порушеннями, одразу звернулися до благоустрою — і домоглися того, щоб вона була знесена. Водночас ми запустили кампанію за збереження будівлі: звернулися до ЗМІ, депутатів Київради та парламенту, написали колективну скаргу в київський Департамент з будівельного контролю — і вже цієї середи нас запрошують на засідання його комісії.

Захисники будівлі також зустрілися з архітектором Георгієм Духовничим, який значиться на будівельному паспорті як проєктувальник та відповідальний за нагляд за проєктом.

Фото: Віталія Баркар

За словами архітектора, наразі він підготував для замовника реконструкції лише передпроєктні пропозиції. Учасники ініціативної групи, які були на цій зустрічі, кажуть, що «передпроєкт» передбачає збереження тільки бокових частин будівлі; натомість на місці самого павільйону мають вирости дев’ять нових поверхів, де розміщуватимуться офіси.

— Коли ми відкрили цей павільйон у 1985 році, це була сучасна та нестандартна архітектура, — розповідає «Хмарочосу» архітектор Микола Левчук, автор оригінальної будівлі «Квітів». — Проєктуючи його, наша команда (Левчук працював в архітектурних майстернях «Київпроекту» — ред.) ретельно вивчала історичне оточення: як виглядає вулиця, яка у неї поверховість, чи сусідять з ним дореволюційні будинки. Тож ми придумали для нього таку висотність, такий архітектурний об’єм та деталі, які не суперечили б навколишній історичній забудові, а навпаки — підкреслювали б її. Також, завдяки великому скляному атріуму, інтер’єри будівлі, оформлені видатними українськими художниками, були ніби поєднані із зовнішнім, вуличним простором.

Фото: Зберегти Квіти України

За задумом архітектора, перший поверх скляного атріума відводився під великий магазин квітів; другий — під їхню виставку; решта приміщень були облаштовані для науково-дослідницьких функцій — саме там квіти вивчали й вирощували.

У 1985 році будівля «Квіти України» була відзначена премією Спілки архітекторів як будівля року — і, як вважає Левчук, на це вплинуло те, що проєктувальникам вдалося органічно вписати сучасну будівлю в історичну забудову.

Водночас він нарікає, що ще кілька років тому власники будівлі почали втручатися в її фасад: зокрема, вкрили жестяною крівлею скляний каскад, що дивився на вулицю Січових Стрільців, зіпсувавши не лише фасад, але й природне освітлення атріуму.

Якщо ж буде реалізований нинішній проєкт бізнес-центру, то майже нічого не залишиться й від самої будівлі.

— Нещодавно до мене, як проєктувальника Будинку квітів, звернувся замовник нинішньої реконструкції, — згадує архітектор. — Він хотів дізнатися, як можна переробити все під офіси — але я одразу сказав, що ця будівля не була для цього спроєктована. Відтак єдина можливість відкрити тут бізнес-центр — це знести увесь павільйон, а я про це навіть знати не хочу. На тому й розпрощалися…

Наразі «Хмарочосу» не вдалося зв’язатися із представниками забудовника, але з керуючим партнером цього проекту Олексієм Пишним зміг поспілкуватися народний депутат Дмитро Гурін, який відгукнувся на звернення захисників будівлі.

У своєму дописі на Facebook Гурін наголосив, що виступає за повне її збереження — і що забудовник, який увесь цей час працював у Чехії, готовий до діалогу та компромісів, розуміючи, що «ситуація складна і потрібно шукати цивілізований вихід».

— Вони спеціально шукали об’єкт без охоронного статусу, — пише Гурін, — але не усвідомлювали, що купили де-юре не пам’ятку, а де-факто цінний об’єкт періоду модернізму та історично важливу для міста будівлю.

Відтак депутат запропонував забудовнику провести архітектурний конкурс на реновацію «Квітів», а Пишний, своєю чергою, пообіцяв найближчим часом «представити своє бачення цієї будівлі».

— В Києві вже є приклади успішної реновації, де не зносили будівлі, а використовували їх по максимуму, — наголошує Гурін.

Учасники ж ініціативи Зберегти Квіти України кажуть: вони раді, що забудовник почав діалог принаймні з народним депутатом, але очікують, що найближчим часом він зустрінеться і з ними.

— Наша головна мета: добитися того, щоб Квіти України отримали охоронний статус пам’ятки архітектури — хоча б місцевого значення, — каже Грицюк. — І сподіваємось, що нам вдасться донести її цінність і до нового власника.

Наразі власник будівлі встановлює новий паркан навколо неї замість раніше знятого — і водночас запевнив Гуріна, що жодні інші роботи після цього не починатиме.