Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23484 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Художник Олександр Ворона на фоні своїх робіт на Майдані Незалежності. Фото з родинного архіву

Олександру Вороні, автору мозаїк у підземному переході на Майдані Незалежності, місяць тому виповнилося 96 років, повідомляє Вечірній Київ.

З початку 2000-х перехід був заставлений МАФами, які затуляли мозаїки. Три роки тому торговельні точки демонтували й кияни побачили панно. Вони потребують реставрації, і донька автора Ольга Ворона веде перемовини щодо надання їм охоронного статусу. Також у планах – влаштувати підсвітку мозаїк.

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Мозаїки в переході було створено у 1968 році, ще коли не було станції метро «Майдан Незалежності» (її відкрили у 1976-му під назвою «Площа Калініна»).

Панно вирішили створити до урочистого параду з нагоди річниці «Великого жовтня» – прикрасити підземний перехід, де мали влаштувати пункти обігріву та відпочинку. Монументальне мистецтво тоді набуло розквіту – за висловом Ворони, «митці полізли на стінку».

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Художня рада затверджувала ескізи так довго, що часу на створення мозаїчного панно лишалося обмаль.

Ворона трудився над мозаїкою разом із художником Юрієм Ільченком, керамічні зображення виконав Опанас Редько. Робили це в позаробочий час – приїздили увечері з роботи та працювали до пізньої ночі. Майстерню облаштували у частині переходу, де зараз вихід зі станції метро. У такому напруженому графіку працювали кілька місяців.

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Позаяк часу на детальну розробку ескізів не було, імпровізували на місці. Сам автор вважає, що бічні композиції вийшли цікавішими за центральні панно, які мали значно кращий вигляд на ескізі, ніж у кінцевому результаті.

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Мозаїки виконано у техніках керамічна мозаїка та майоліка. На панно зображено стилізовані квіти та тварини – рельєфні баранці, олені, півники, натомість радянської символіки на ньому немає.

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Олександр Ворона також працював над вітражами в Національному музеї історії та фресками «Революція», «Перемога», «Наука», «Праця» у Київському університеті (в співавторстві з Анатолієм Базилевичем і Юрієм Ільченком). Він також створив вітраж у магазині «Каштан», який було знищено у 2000-х роках.

Фото: Тетяна Асадчева, Вечірній Київ

Нагадаємо, на Центральному автовокзалі Києва завершили реставрувати мозаїки Ади Рибачук і Володимира Мельніченка.

Найпопулярніше за тиждень

Британець винаймає житло в Аргентині й літає на роботу в Британію. Це дешевше, ніж жити в Лондоні
У Києві реконструюють «Яму» — автостанцію біля Центрального вокзалу
Що буде з Вокзальною площею? Детальне пояснення нової схеми

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button