Держпрограма з порятунку Дніпра неефективна. А стан річки катастрофічний, – результати аудиту

Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, виникне необхідність повного очищення води, вважають аудитори.

Дата публікації: 30.6.2021 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23457 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Marjan Blan / Unsplash

Державний аудит виявив у Дніпрі 161 забруднювач і дійшов висновку, що екологічний стан басейну річки є «катастрофічним», повідомляє Рахункова палата.

Зокрема, дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, серед яких гербіцид атразин, фармацевтичних препаратів, речовин, які використовується у парфумерії, таких як синтетичний мускус, а також цинку міді, ртуті, кадмію, нікелю.

Аудитори звертають увагу на цвітіння Дніпра, яке є однією з основних причин масової загибелі риби. Коли Дніпро використовували як транспортну артерію, проводили днопоглиблювальні роботи. Без них річка міліє.

Загалом аудитори перевіряли, наскільки ефективно виконувалася державна програма з екологічного оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води, розрахована на 2013-2021 роки.

Так, протягом останніх чотирьох років на цю програму спрямували лише 4,2 мільйона гривень: на моніторинг і на інформаційні системи екологічного менеджменту.

При цьому використання басейну річки у 2017–2020 роках принесло до держбюджету понад 100 мільярдів гривень. На Дніпро припадає 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України.

Читайте також: Ми перевірили воду з-під крана в Києві. Чому її не варто пити?

«Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, виникне необхідність повного очищення води, що призведе до значних навантажень на державний бюджет. Витрати можуть бути у понад 2000 разів більші за передбачені видатки з бюджету на виконання заходів Програми за цим напрямом», – заявляють аудитори.

Загалом протягом 2013-2020 років за програмою:

побудували і реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% від запланованих обсягів;
збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% від планових обсягів;
збудували 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%;
створили системи чистішого виробництва тільки на трьох зі 162 підприємств – це становить лише 1,9% від запланованого.

Читайте також: Чисте повітря, питна вода, доглянуті водойми – чому всього цього в Києві немає і як це виправити?