Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: museibologna.it

У музеях італійської Болоньї впровадили систему ShareArt, яка відстежує відвідувачів. Зокрема, система обчислює, як довго і як близько люди розглядають картини та скульптури, а потім видає «оцінку привабливості», пише Bloomberg.

У такий спосіб куратори виставок прагнуть зрозуміти, які саме експонати привертають більше уваги відвідувачів і на основі цього змінити планування. Очікується, що це дозволить збільшити кількість туристів і дасть змогу відшкодувати хоча б частину з 190 мільйонів євро виручки, які музеї втратили через пандемію.

ShareArt використовує камери поруч з експонатами, а потім об’єднує і порівнює, як люди проводять час поруч з різними картинами, скульптурами і артефактами. Система також відстежує, скільки відвідувачів зупиняються перед картинами і як довго на них дивляться.

Її розробили ще в 2016 році, проте публічно тестувати почали тільки в липні 2021 року. Поки в музеях встановили 14 пристроїв ShareArt: дані транслюють в спеціальний графік, який відображає на чому саме зосереджується увага людей. Після зняття обмежень камери зможуть аналізувати емоції відвідувачів за мімікою на обличчі.

Розробники вже отримали перші результати. Наприклад, з’ясувалося, що у випадку з картиною Трофіма Біго, відвідувачі фокусувалися на правій частині обличчя чоловіка на зображенні. На думку дослідників, причиною стала гра світла і тіні. Крім того, виявилося, що далеко не всі роботи здатні утримувати людей більше ніж на 15 секунд. В середньому біля експонату проводять до п’яти секунд.

Картина Трофіма Біго. Фото: Saatchiart

Іншим прикладом став аналіз привабливості статуї Аполлона Вейського. Хоча куратори Римського національного етруського музею вважали її важливим експонатом, на неї звертали увагу лише деякі глядачі. Якби статую розмістили за принципом «краще наостанок», то її б взагалі не помічали.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button