Анн Ідальго залишила посаду мера Парижа. За 12 років вона зробила місто велосипедним

Анн Ідальго за 12 років перебування на посаді мера Парижа перетворила столицю Франції на справжнє місто велосипедів, пише The Guardian.

Ідальго залишила посаду наприкінці березня 2026 року. Одним із її головних досягнень називають те, що на дорогах Парижа стало значно менше автомобілів і більше велотранспорту.

Вона активно розбудовувала веломережу, обмежувала рух транспорту та повертала громадський простір мешканцям попри значний опір.

Парижанин Корентен Рудо переїхав до столиці десять років тому і спершу боявся сідати на велосипед. Автомобілі були всюди, а велосипедисти не мали жодного захисту.

Ситуація змінилася, коли муніципалітет облаштував відокремлену велосмугу на бульварі Вольтер біля його дому в 11-му окрузі. Зараз він волонтерить у кампанії Paris en Selle і з подивом спостерігає, як місто позбувається репутації раю для автівок.

За словами Корентена, хоча спочатку зміни впроваджували повільно, за останнє десятиліття процес неймовірно прискорився. Він зазначає, що принаймні в окремих районах міста вже вдалося створити безпечну та майже завершену мережу велодоріжок.

Відколи Анна Ідальго очолила мерію у 2014 році, Париж розпочав грандіозну трансформацію, зокрема в місті висадили 155 тисяч дерев, проклали сотні кілометрів велодоріжок, перетворили 300 пришкільних вулиць на пішохідні зони та заборонили рух автомобілів на набережних Сени.

Замість паркувальних місць з’явилися зелені зони та тераси для кафе й барів. Тепер батьки менше бояться, що їхню дитину зіб’є машина дорогою до школи. Боротьбу Ідальго за комфортне місто тепер ставлять у приклад прогресивним європейським столицям.

Проте не всі парижани поділяють цей захват. Спроби зробити вулиці безпечнішими забрали простір у водіїв, що викликало прямий опір автомобілістів. Референдуми щодо підвищення плати за паркування для позашляховиків та розширення пішохідних зон біля шкіл пройшли з тривожно низькою явкою.

Перед минулими муніципальними виборами Рашида Даті, кандидатка від правої партії «Республіканці», критикувала «тривожний хаос» у громадському просторі, хоча й не пропонувала скасувати ключові реформи.

Анна Ідальго згадувала, що пішохідна зона на набережних далася важкою битвою, але зараз люди вже не хочуть повертати автівки назад.

Експерти зазначають, що трансформацію міста полегшили невеликі адміністративні межі Парижа. Завдяки цьому жителі передмість мали менше впливу на транспортну політику центру.

Епідеміологиня з Імперського коледжу Лондона Одрі де Назель, яка виросла в Парижі, називає ці зміни фантастичними. Вона згадує, що раніше велосипедисти зустрічалися так рідко, що могли зупинитися на каву, просто побачивши один одного. На її думку, більшості мерів у світі бракує сміливості залишити після себе такий значний спадок.

Нещодавній звіт підтвердив, що Париж увійшов до списку 19 міст світу, які суттєво знизили рівень забруднення повітря з 2010 до 2024 року.

Дослідник транспорту з Дортмундського університету Джуліо Маттіолі вважає, що Париж просто наздоганяє інших. Він зауважує, що навіть у Берліні, де торік відкрили нову ділянку автобану та скасували обмеження швидкості, частка велосипедистів досі вища. За словами науковця, умови в Парижі існували давно, треба було лише створити інфраструктуру, щоб люди почали нею користуватися.

Під час пандемії європейські міста пережили бум велоінфраструктури, але зараз вони стикаються з відкатом через зміну політичних настроїв та поширення теорій змови навколо концепції 15-хвилинних міст. Попри зміни в центрі, розлогі передмістя Парижа досі завпонені автомобілями.

Мерія активно вирішувала й житлове питання. Щоб молоді сім’ї не виїжджали з Парижа, частку доступного соціального житла збільшили з 13% до 25%. Це зробило місто більш відкритим для різних верств населення.

Попри успіхи опоненти звинувачують Анну Ідальго в авторитарності та накопиченні великих боргів. За 12 років борг Парижа зріс більше ніж удвічі і на кінець 2026 року може сягнути майже десяти мільярдів євро. Також мерію критикують за бруд на вулицях, хоча сама Анн Ідальго пояснює це недисциплінованістю мешканців і туристів.