У консультативній раді при КМДА обіцяють реставрацію садиби Терещенків (проєкт)
Проєкт створено без порушень зовнішнього вигляду садиби з боку бульвару Шевченка та вулиці Коцюбинського.
Проєкт створено без порушень зовнішнього вигляду садиби з боку бульвару Шевченка та вулиці Коцюбинського.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при КМДА у грудні 2019 року схвалила проєкт реставрації садиби Терещенків, що на бульварі Тараса Шевченка, 34/11, створений майстернею архітектора-реставратора Юрія Лосицького. Про це розповів краєзнавець та член цієї ради, Михайло Кальницький.
У реставраційному завданні для проєктувальників було відзначено:
Згідно з візуалізаціями, автентичні конструкції повністю збережено, надбудови чи прибудови не передбачаються ані з вулиці, ані з двору.
У ході реставрації планують ліквідувати дерев’яні конструкції горища, які з’явилися в ході капітального ремонту радянської доби. Проєктом передбачено пристосування горища в нинішньому обсязі для офісного приміщення – такого собі офісу-мансарди. Те ж саме очікується і у флігелі. Вікна запроєктовано у площині покрівлі даху. У такий спосіб історичні фасади можна реставрувати цілком достеменно, вважає Кальницький.
Водночас щілину в тилу садиби, між надвірною стіною особняка та виступом флігеля, можливо, таки забудують двоповерховою вставкою.
Водночас, за словами ексдепутатки та активістки Олени Терещенко, проєкт передбачає надбудову та перебудову чинних будинків садиби під офісний центр, в результаті якої будівля втратить свою автентичність.
Маєток в стилі неоготики побудували в 1874-1875 роках за проєктом київського архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Пам’ятка архітектури взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.
У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ «Центрелеватормлинбуд».
Рендери опубліковані Михйалом Кальницьким
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті