Яким бути музею сучасного мистецтва в Україні? У Києві обговорили вимоги до локацій

Організатори проаналізували світові музеї сучасного мистецтва, дослідили український контекст та запропонували 19 потенційних локацій

Дата публікації: 30.7.2021 Розділ: Топ-новини Автор: Мар'яна Матвейчук

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Учасники хакатону «Передчуття місця. Де робити музей сучасного мистецтва»

28-29 липня у Києві обговорювали візії майбутнього музею сучасного мистецтва. Учасники хакатону «Передчуття місця. Де робити музей сучасного мистецтва» уявляли, яким має бути майбутній музей – новою будівлею чи реконструйованою старою, однією інституцією чи музейною мережею, розташовуватися в центрі чи на околицях. Подію організували ГО «Музей сучасного мистецтва» разом з архітектурним офісом «Форма» та інкубатором місць Placer за підтримки Департаменту культури КМДА.

Ініціатори проаналізували світові музеї сучасного мистецтва, а також вивчили український контекст та виділили 19 потенційних локацій для музею сучасного мистецтва в Києві. Лише одне з представлених місць передбачає будівництво нового приміщення, решта – це реконструкція або реновація вже наявних будівель. Усі споруди мають різну форму власності (як державну, так і приватну), а також різне підпорядкування. Щоб мати змогу якомога точніше розгледіти можливості столиці, автори дослідження аналізували не обмежувалися державними установами.

«Наша аналітична робота з самого початку не передбачала вибору найкращого об’єкта. Ідея в тому, щоб в Україні почалося обговорення цього питання. Приймати рішення поки завчасно. Спочатку має бути дослідження і тривала розмова про те, чого ми хочемо», – розповідає Ірина Мірошникова з архітектурного офісу «Форма».

Афіша хакатону

Локації оцінювали за доступністю до громадського і приватного транспорту, а також за наявністю соціальної інфраструктури довкола. Серед обраних споруд були, зокрема, Лук’янівське СІЗО, Київський автобусний парк №7, що на Бориспільській, Мистецький Арсенал, Український дім, галерея «Лавра», кінотеатри «Загреб» і «Кіото», колишній Казенний винний склад і Елеватор на Подолі.

Серед критеріїв, які назвали учасники хакатону, звучала можливість отримати дозвільні документи на об’єкти та роботи з ними (коли йдеться про локації, де немає нині інституційної діяльності в сфері культури), безпека колекції, сталий розвиток музею, розвиток громади того району, в якому буде відкрито музей, можливість парку навколо музею тощо.

У ході обговорення відомі та гучні установи, як от Мистецький Арсенал чи Український дім, найменше привертали уваги експертів – представників культури, освіти, туризму, архітектури та бізнесу. Натомість багато говорили про переваги створення музейної мережі, яка включатиме кілька менших установ у різних локаціях.

Приміром, у ході дослідження з’ясувалося, що в Українського дому, де раніше мистецька спільнота пропонувала зробити музей, недостатньо прилеглої території та незручна транспортна розв’язка. Крім того, споруда є щойно виявленою пам’яткою архітектури, а це також додаткове ускладнення для заснування там музею.

Автобусний парк №7

29 липня журналістам та учасникам організували автобусний тур деякими місцями з вибірки. Зокрема, вдалося потрапити всередину автобусного парку №7, цікавого зразка індустріальної архітектури 70-х із вантовим покриттям, та колишнього центру родинного дозвілля «Дивосвіт» на Оболоні, за який архітектори отримали Державну премію у 2008 році.

Центр родинного дозвілля «Дивосвіт»

Автобусний парк наразі перебуває в аварійному стані і терміново потребує реставрації. А всередині «Дивосвіту» розпочалися будівельні роботи без паспорта об’єкта. У зв’язку з цим невідомі, назвавшись представниками власника, попросили архітектора будівлі Петра Маркмана разом із журналістами покинути споруду. Раніше Костянтин Дорошенко пропонував викупити цю споруду.

Ольга Балашова, голова правління ГО «МСМ» зазначила, що музей сучасного мистецтва з’явиться за умови синергії трьох компонентів: суспільного запиту, активності та співпраці професійної спільноти і політичної волі органів влади.

«Для нас принципово, щоб локацію для музею обрали за відкритим конкурсом. Насправді підготувати технічне завдання для такого конкурсу і критерії його оцінки – не менш важливо, ніж власне спроєктувати будівлю музею», – пояснює Ірина Мірошникова.