Фото: instagram.com/thetrashwalker

30-річна жителька Нью-Йорка, екоактивістка Анна Сакс порпається у смітниках і викладає у соцмережах свідчення того, що містяни й бізнеси викидають безліч ще придатних продуктів та інших товарів, повідомляє The Guardian.

Анна почала робити «сміттєві прогулянки», як вона їх називає, у 2018 році. Відео й фото вона викладає в інстаграмі й тіктоці під нікнеймом @thetrashwalker.

Її знахідки вражають. Серед її постів – допис про те, як вона знайшла на смітнику одного з ресторанів 11 непошкоджених пакетів зернової кави вартістю 363 долари. Іншим разом виявила серед відходів однієї мережі 18 кілограмів запакованих напоїв та їжі вартістю 528 доларів. Чимало продуктів, які вона знаходить у смітниках, мають цілком товарний вигляд, а їхній термін придатності ще не сплив.

Фото: instagram.com/thetrashwalker  

Деякі бізнеси навмисне пошкоджують товари, щоб їх не можна було використати після того, як вони потрапили на смітник. Так, Анна порпається у смітнику однієї аптеки на Мангеттені (її руки захищені від випадкових голок щільними рукавичками) і знаходить порізані протеїнові батончики, вичавлені тюбики зубної пасти, палетки, з яких витрусили тіні тощо.

Її читачі діляться й своїми відео та історіями. Так, один працівник магазину офісних меблів розповів, як менеджер наказав йому порізати ножем офісне крісло, а потім прослідкував, щоб воно точно опинилося на смітнику. Ситуація, в якій робітник змушений знищувати річ, яка могла б йому знадобитися і яку він, можливо, не може собі дозволити, виглядає як епізод з антиутопії. Загалом знищення товарів, які не вдалося розпродати, – це окрема історія. Ми писали про те, як у Франції заборонили подібну практику щодо деяких категорій товарів.

Під час свят люди викидають цілі мішки прикрас та інший святковий реквізит: новорічні серветки й скатертини, сувенірні тарілки до Дня святого Валентина, спортивний мерч тощо.

Фото: instagram.com/thetrashwalker

Анна також перевіряє смітники звичайних жителів і виявляє, що людям загалом бракує освіченості в питаннях утилізації відходів. Часто викидають іграшки або кераміку, які не переробляються, але ці речі цілком можна було б використати повторно.

Фото: instagram.com/thetrashwalker

Протягом 2020 року жителі Нью-Йорка виробляли майже 10 тисяч тонн відходів щоденно. Приблизно дві третини зібраного сміття прямує до сміттєспалювального заводу в Нью-Джерсі. Решта опиняється на звалищах.

Анна просуває ідею того, що деяке сміття вважається таким лише тому, що перебуває на смітнику. Якби та чи інша придатна річ опинилася, скажімо, у вашій вітальні, вона б не вважалася сміттям. Тобто проблема лише в тому, як організувати перерозподіл зайвих речей, аби вони потрапляли до тих, кому потрібні. У той час, як наприкінці дня працівники пекарні згрібають у контейнер для відходів десятки ще свіжих донатів і багетів, в іншому кінці міста волонтери збирають гроші на обіди для бездомних.

Часом розв’язання цього питання зіштовхується з проблемами логістики, часом – з американським законодавством і дозвільною системою. Втім, останнє – не така і проблема. Ще 1996 року Конгрес ухвалив «Постанову доброго самаритянина», яка звільняє від відповідальності тих, хто жертвує харчі неприбутковим організаціям. Просто не всі бізнеси знають про неї.

Читайте також: У Львові відкриють перший в Україні продовольчий банк їжі