Зупинку на київській Кільцевій огородили антитаранними стовпами (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: пресслужба КМДА

На зупинці громадського транспорту «Електронмаш» на Великій Кільцевій встановили антитаранні стовпи, покликані захищати від наїзду автомобіля, повідомляє пресслужба КМДА.

«Це 30-тонна конструкція з армованим фундаментом і 11-ма антитаранними оцинкованими болардами з товщиною стінок у 16 мм. За даними виробника, вона здатна зупинити удар легкового авто вагою до 3,5 тонни на швидкості 80 км/год, і вантажівки до 7,5 тонни – на швидкості до 50 км/год», – пояснює заступник голови КМДА Костянтин Усов.

Фото: пресслужба КМДА

Саме на цій зупинці у листопаді 2020 року сталася автокатастрофа – водій Uber влетів у зупинку та збив чотирьох людей, двоє з них загинули. У МВС повідомили, що причина аварії – те, що водій «в гонитві за заробітком» заснув за кермом. Тодішній заступник міністра Антон Геращенко запропонував урегулювати роботу таксі, зокрема законодавчо обмежити час, який водій може бути за кермом.

Фото: пресслужба КМДА

Схожа аварія сталася у жовтні того ж року на Майдані Незалежності, коли водій Land Rover вилетів на пішохідну зону. Загинули двоє людей, ще троє дістали травми. Водій раніше пережив інсульт, а в той день повертався з лікарні, де йому зробили операцію, та знепритомнів за кермом.

У КМДА вирішили обладнати антитаранними болардами 2770 зупинок громадського транспорту. Починатимуть із зупинок на магістралях безперервного руху, далі візьмуться за магістралі регульованого руху й завершать внутрішніми дорогами та вулицями центру міста.

Вартість такої системи – 400 тисяч гривень разом із монтажем. Однак, запевняє Усов, це пілотний проєкт, а гуртові закупівлі дозволять здешевити систему.

Він також пообіцяв, що місто не планує витрачати ресурси платників податків без доказів ефективності системи, зокрема без проведення краш-тестів з легковими та вантажними автомобілями.

Фото: пресслужба КМДА

Думки київських урбаністів розділилися: дехто вітає це рішення, дехто вважає невдалим.

«Якийсь хибний напрямок вирішення основної проблеми – перевищення швидкості автівками. Інакше це фактично розписатися у безпомічності міста та дати згоду швидко їздити. І в решті решт місто буде перетворюватися на бункер з таких огороджень на всіх зупинках та перехрестях. А бункер хіба дає відчуття безпеки? Плюс на зупинках будь-які конструкції заважають заходити та виходити з транспорту», – зазначає учасник «Агентів змін» і спеціаліст із міської навігації Олександр Колодько.
«Подібної херні ви не побачите в цивілізованому європейському місті з низьким рівнем смертності в ДТП – вона досягається іншими засобами. Таке можуть ставити у містах з високою терористичною загрозою та на міжнародних магістралях, де немає можливості віднести зупинку в огороджену кишеню», – коментує архітектор Дмитро Макагон.

Фото: пресслужба КМДА

У 2019 році в Берліні водій, в якого стався епілептичний напад, виїхав на тротуар і збив насмерть чотирьох пішоходів, зокрема трирічного хлопчика. Після цього випадку німецькі депутати розглядали можливість заборонити в’їзд габаритних кросоверів до центрів міст.