Зупинку на київській Кільцевій огородили антитаранними стовпами (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 300 днів. За цей час ми опублікували 23651 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: пресслужба КМДА

На зупинці громадського транспорту «Електронмаш» на Великій Кільцевій встановили антитаранні стовпи, покликані захищати від наїзду автомобіля, повідомляє пресслужба КМДА.

«Це 30-тонна конструкція з армованим фундаментом і 11-ма антитаранними оцинкованими болардами з товщиною стінок у 16 мм. За даними виробника, вона здатна зупинити удар легкового авто вагою до 3,5 тонни на швидкості 80 км/год, і вантажівки до 7,5 тонни – на швидкості до 50 км/год», – пояснює заступник голови КМДА Костянтин Усов.

Фото: пресслужба КМДА

Саме на цій зупинці у листопаді 2020 року сталася автокатастрофа – водій Uber влетів у зупинку та збив чотирьох людей, двоє з них загинули. У МВС повідомили, що причина аварії – те, що водій «в гонитві за заробітком» заснув за кермом. Тодішній заступник міністра Антон Геращенко запропонував урегулювати роботу таксі, зокрема законодавчо обмежити час, який водій може бути за кермом.

Фото: пресслужба КМДА

Схожа аварія сталася у жовтні того ж року на Майдані Незалежності, коли водій Land Rover вилетів на пішохідну зону. Загинули двоє людей, ще троє дістали травми. Водій раніше пережив інсульт, а в той день повертався з лікарні, де йому зробили операцію, та знепритомнів за кермом.

У КМДА вирішили обладнати антитаранними болардами 2770 зупинок громадського транспорту. Починатимуть із зупинок на магістралях безперервного руху, далі візьмуться за магістралі регульованого руху й завершать внутрішніми дорогами та вулицями центру міста.

Вартість такої системи – 400 тисяч гривень разом із монтажем. Однак, запевняє Усов, це пілотний проєкт, а гуртові закупівлі дозволять здешевити систему.

Він також пообіцяв, що місто не планує витрачати ресурси платників податків без доказів ефективності системи, зокрема без проведення краш-тестів з легковими та вантажними автомобілями.

Фото: пресслужба КМДА

Думки київських урбаністів розділилися: дехто вітає це рішення, дехто вважає невдалим.

«Якийсь хибний напрямок вирішення основної проблеми – перевищення швидкості автівками. Інакше це фактично розписатися у безпомічності міста та дати згоду швидко їздити. І в решті решт місто буде перетворюватися на бункер з таких огороджень на всіх зупинках та перехрестях. А бункер хіба дає відчуття безпеки? Плюс на зупинках будь-які конструкції заважають заходити та виходити з транспорту», – зазначає учасник «Агентів змін» і спеціаліст із міської навігації Олександр Колодько.
«Подібної херні ви не побачите в цивілізованому європейському місті з низьким рівнем смертності в ДТП – вона досягається іншими засобами. Таке можуть ставити у містах з високою терористичною загрозою та на міжнародних магістралях, де немає можливості віднести зупинку в огороджену кишеню», – коментує архітектор Дмитро Макагон.

Фото: пресслужба КМДА

У 2019 році в Берліні водій, в якого стався епілептичний напад, виїхав на тротуар і збив насмерть чотирьох пішоходів, зокрема трирічного хлопчика. Після цього випадку німецькі депутати розглядали можливість заборонити в’їзд габаритних кросоверів до центрів міст.