Мораторій на реконструкцію пам'яток: до списку Київради ввійшли лише 119 будинків

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Будинок на Хорива, 2. Фото: Мапа реновації

31 серпня 99 депутатів Київради підтримали мораторій на реконструкцію та/або капітальний ремонт зі зміною об’ємно-просторових параметрів історичних будівель ХІХ-ХХ століття.

Цей мораторій анонсував міський голова Віталій Кличко після часткового знищення садиби Барбана на вулиці Обсерваторній. За іронією, саме садиба Барбана у список не потрапила.

До переліку пам’яток, що перебувають під загрозою й на які поширюється мораторій, занесено лише 119 об’єктів.

«Серед 3 500 об’єктів, що складають історичну цінність – ця цифра офіційно зазначалася профільним Департаментом після зносу садиби Уткіна, перелік містить трохи більше 100… І “вишенька” – правку щодо внесення до списку цінної історичної забудови садиби Барбана – відхилили», – коментує юрист «Мапи реновації» Дмитро Перов.

За посиланням можна побачити список цінних будівель під загрозою, за версією «Мапи реновації». Перелік налічує 78 об’єктів, із них під мораторій потрапили лише 18 (виділено зеленим).

Водночас депутатка Ксенія Семенова зауважує, що відповідно до рішення, депутатів мають три місяці, щоб доповнити перелік будинків.

Рішення Київради очікувано розкритикували й у Міністерстві культури. «Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови та обмеження не відкликаються. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій», – заявив міністр Олександр Ткаченко.

Пресслужба Мінкульту обурюється, що Кличко запросив представницю відомства – заступниця міністра Світлана Фоменко мала розповісти про захист культурної спадщини Києва, але слова їй не дали.

КМДА закидає Мінкульту те, що той не включає запропоновані будівлі до Держреєстру нерухомих пам’яток. Із 2018 року, стверджує Кличко, мерія направила 1 542 об’єкти, із них міністерство включило лише 73.

У Мінкульті заперечують: «КМДА подає відверто неправдиву інформацію про 1,5 тисячі поданих документів. Адже за період 2020-2021 роки на розгляд МКІП від КМДА отримано облікову документацію на 68 об’єктів культурної спадщини, з яких 49 станом на сьогодні занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».