Мільярдер планує збудувати розумний екологічний мегаполіс посеред пустелі. Що тут не так?

Найперше, що впадає в очі — парадокс між заявленою екологічністю та самою ідеєю будівництва міста з нуля, ще й посеред пустелі.

Дата публікації: 22.9.2021 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Кадр із фільму «Метрополіс» (1927) Фріца Ланга

У вересні 50-річний мільярдер Марк Лорі, засновник Diapers.com і Jet.com, анонсував будівництво футуристичного мегаполіса під назвою Телоса. Місто буде розміром з Чикаго, у ньому житимуть п’ять мільйонів людей.

У фантазіях мільярдера мегаполіс вирізнятиметься екологічною архітектурою, енергетичною сталістю, до того ж водопровідна система буде захищеною від посух. Місце розташування ще не визначено, але розглядаються Невада, Юта, Айдахо, Аризона, Техас, або ж район гірського масиву Аппалачі. Smart Cities Dive розмірковує, наскільки це (анти)утопічна ідея.

Марк Лорі. Фото: Вікіпедія

Це вже не вперше багата людина мріє збудувати з нуля нове місто. У 2017 році Білл Гейтс обговорював можливість заснування смарт-сіті в Аризоні. У 2018 році репер Ейкон заявив, що будуватиме розумне місто в Сенегалі. Цьогоріч корпорація Toyota почала будівництво футуристичного міста в Японії. Ілон Маск виголошував ідею заснування міста Зоряна База у Техасі, хоча це міг бути просто жарт.

Найперше, що впадає в очі — парадокс між заявленою екологічністю та самою ідеєю будівництва міста з нуля, ще й посеред пустелі. Взагалі-то в пустелі дуже спекотно і дуже мало води. Не дивно, що історично люди засновували поселення біля водних джерел.

Професор Школи сталого проєктування при університеті Аризони Чжихуа Ван переконаний, що таке місто рано чи пізно зіткнеться з тими ж проблемами, що й місто Фінікс зараз. Він зауважує, що чимало ресурсів доведеться везти здалека, що підвищить їхню вартість, не кажучи вже про екологічний аспект.

Його колега Шерон Мегдал звертає увагу на важливість доступності води та дотримання права на воду. Деякі громади Аризони використовують ґрунтові води, але ті є ненадійним джерелом, адже вичерпуються з часом. Окремі пустельні міста, розташовані неподалік від океану можуть покладатися на солону воду, яку технології дозволяють опріснювати. Так, наприклад, роблять у Дубаї. Але ж це процес зі значним вуглецевим слідом, до то ж з’являється проблема утилізації солі.

Водночас учені погоджуються, що оновлювати та підлаштовувати системи у старих містах значно складніше, ніж створювати сталу архітектуру й інфраструктуру вже відразу.

Так, Жуньфен Цзяо зі Школи архітектури Остіна при Техаському університеті нарікає, що США пасуть задніх у питанні модернізації міст і створення смарт-сіті; американська інфраструктура настільки застаріла, що «соромно на тлі інших розвинених країн». Він порівнює ідею Телоси з Дубаєм, який є відносно новим мегаполісом серед пустелі.

Мегдал не поділяє цього оптимізму та пропонує для початку провести експеримент у межах вже наявного міста та в значно менших масштабах.