2 жовтня о 14:00 на площі Конституції розпочнеться Марш за Київ, для організації якого об’єдналися 46 громадських ініціатив. Уперше містяни спільно висловлять накопичене роками невдоволення міською політикою, діями та бездіяльністю влади. Серед вимог Маршу – припинити забудовне насильство, реформувати транспорт,  повернути самоврядування, створити умови для чистої води і повітря тощо. «Хмарочос» розпитав організаторів Маршу про їхній настрій, стратегію і виклики об’єднання такої великої кількості ініціатив.  

Причина об’єднання

Іван Вербицький (Cedos, у Наглядовій раді – напрямок освіта, наука, дослідження): Ідея гуртування для протесту вже давно висить у повітрі. У Києві багато проблем, із якими точково борються маленькі та великі організації. Об’єднавшись, ми зможемо голосно заявити, що місто давно вже рухається в хибному напрямку. Варто пам’ятати, що за кожним окремим неприємним випадком стоїть системна проблема. І ми бажаємо про це заявити. Звісно, мати 46 співорганізаторів – це великий виклик. Але кожна з цих ініціатив бачить велику цінність у спільній дії, і це додає сил.  

Марія Назарова (Реаніметро, у Наглядовій раді – напрямок публічні простори): Завдяки ідеї маршу багато організацій нарешті познайомилися. Активісти виходять зі звичних кіл спілкування, дізнаються про колег і колежанок, підтримують і вчаться одне в одного. З’являється багато можливостей для подальшої співпраці.

Структура

М.Н.: Одна ініціатива має один голос. Разом це складає 46 голосів Ради ініціатив.  Відтепер саме вона приймає рішення про можливість вступу нових членів у ряди організаторів Маршу.  

Уляна Джурляк (Квіти України, у Наглядовій раді – напрямок збереження культурної спадщини): Ще на етапі об’єднання ініціатив ми розпочали формувати вимоги. Виявилося, що їх можна структурувати за категоріями, наприклад, мобільність, транспорт, екологія, охорона культурної спадщини, забудова тощо. Зрештою, все звели до 11 категорій. Тоді методом голосування обрали людей, які готові взяти відповідальність за одну з них. Так сформувалася Наглядова рада. Це горизонтальна структура, яка приймає ключові рішення з організації Маршу, а найважливішу інформацію транслює в Раду ініціатив. 

І.В.: Рада ініціатив часто збирається, дискутує і приймає рішення онлайн. Справа в тому, що до Маршу долучилися як професійні, так і волонтерські організації. Тобто у людей є робота, неоплачувана громадська діяльність, а тепер ще й організація Маршу. Це досить складна ієрархія витрачання часу. Я особисто дуже ціную такий внесок кожної і кожного. 

Ми організували збір коштів, які підуть на вирішення технічних моментів, друк банерів, оренду апаратури тощо. Також дуже хочеться, аби люди, які працюють над цим повний робочий день, мали фінансову винагороду. Тому будемо дуже вдячні за будь-яку підтримку. 

Важливо сказати, що зовсім не обов’язково проходити бюрократичну процедуру приєднання, щоб стати співорганізатором і членом Ради ініціатив. Будь-хто може прийти на Марш зі своїми однодумцями. Якщо є ресурси, які ви готові вкласти, тоді варто дійсно долучатися до організації.

Заборона політичної символіки 

М.Н.: На Марші недопустима символіка політичних партій і депутатів. До нас уже зверталися організації, що представляють політичні рухи. Вони не зможуть взяти участі зі своїми прапорами чи банерами, але кожен і кожна вільні прийти як містяни та громадяни. Також на Марші заборонена вимога відставок конкретних людей. Це свідоме рішення. Ми хочемо говорити про проблеми, а не про тих, хто їх вирішуватиме.  

І.В.: Ми давно перебуваємо в ситуації, де різні гравці використовують управління Києвом як поле для політичних баталій. Заборона політичної символіки покликана унеможливити сприйняття Маршу як майданчика для промоції політиків і партій національного рівня. Важливо, щоб побачили і почули саме громаду міста. 

Вимоги

І.В.: Наразі ми працюємо над фіналізацією переліку вимог Зеленої книги. Втім, важливо розуміти, що Марш – це не лише арифметична сума всіх цих вимог. Наша мета – привернути увагу до того, як розвивається місто зараз і заявити про очевидні небезпеки руху в цьому напрямку. 

Не можна сказати, що взаємодії між громадськими організаціями та органами влади зовсім немає. Проблема в тому, що вона дуже квола. Громадськості постійно дають обіцянки, приміром, зробити озеро Вирлиця заповідною зоною. А тоді міська рада несподівано голосує проти. На жаль, наразі інтереси бізнесу, який хоче збудувати ТРЦ на березі озера, все ще важливіші за інтереси громади. Марш – спроба звернути на це увагу. 

У. Д.: Я хочу нагадати одну давню тезу Івана: влада має зрозуміти, що громадськість не повинна працювати замість неї. Активісти не можуть безупину бігати від паркану до паркану, захищаючи, скажімо, історичне надбання. Це питання системи, яка дозволяє руйнувати місто. 

І.В.: Сьогодні складається враження, що Київ існує не для людей, а для так званих інвесторів. Бізнесу треба заробити гроші. І неважливо, чи буде людям як дихати, куди вийти на прогулянку, чим доїхати на роботу, де, зрештою, жити. Йдеться про прості речі – зрізання дерев під будинком, відсутність велодоріжок, незручні маршрутки. Але все це загалом робить життя в місті нестерпним. Якщо з кожного такого приводу влаштовувати акцію протесту, то сили швидко скінчаться. Марш – це спроба спільно сказати про всі ці проблеми. Коли нарешті розпочнуться зміни?

М.Н.: Зараз ми досягли точки неповернення. Активістам увесь час говорять не панікувати, годують обіцянками або створюють не дуже дієві інструменти для комунікації з владою, що мінімально знижують рівень обурення. Так, можна подати скарги на гарячу лінію 1551. Але коли 1551 стає щоденним месенджером, то складно повірити, що проблему, яка заважає нормально жити, хоч колись вирішать.

Цього року Київ втратив багато історичних будівель. Громадськості просто не вистачає сил цілодобово їх захищати. Крім того, коли прямісінько на тебе їде бульдозер, досить складно щось вдіяти. Було багато окремих невеликих акцій. Ми підтримуємо кожну з них. Але зараз нам потрібна велика подія, щоб повернути собі право на місто. 

І.В.: Уся справа в магічному словосполученні «політична воля». Можна прийняти концепцію, створити програму, але без зусиль для реалізації, це марно витрачений час. Активісти добре вміють ходити на зустрічі, пропонувати, розробляти документи. Ми не хочемо створити Зелену книгу і урочисто передати її міській владі, аби там вона припадала пилом укупі з іншими подібними документами. 

Марш потрібен для того, щоб струсонути владу. Ні для Офісу президента, ні для Уряду, ні для Верховної Ради, ні для КМДА, ні для її департаментів нічого нового в наших вимогах немає. Вони всі їх добре знають. Уся справа в тому, щоб добитися їх реалізації. 

Плани після Маршу

М.Н.: Завдання після Маршу – разом із відповідними органами влади знайти шляхи реалізації вимог Зеленої книги. 

І.В.: Ми могли би заявити, що створюємо асоціацію чи спілку, але в такому разі ризикуємо звести все до красивої вивіски. Багато ініціатив познайомилися між собою та отримують досвід спільної дії. Спільнота, де є довіра і підтримка – наш найбільший ресурс. 

Навіть якщо жодну з наших вимог не виконають, ми будемо підтримувати одне одного і далі їх відстоювати. Коли ти один у тримільйонному місті борешся з великою бюрократичною структурою, дуже легко впасти в відчай та опустити руки. Відчуття спільності дає силу і наснагу. Сто людей уже можуть змінювати політику на рівні міста. 

У. Д.: Марш – це такий штурханець для влади. Якщо його буде недостатньо, ми зробимо ще один. А тоді наступний.

І.В.: Мені дуже подобається ідея про право на місто. Ми як громада хочемо нормального житла, нормальної роботи, адекватної дороги з дому на роботу і можливості прогулятися, чистої води з-під крана і чистого повітря тощо. Ми платимо податки в бюджет і бажаємо, щоб міські ресурси витрачалися саме на це. 

М.Н.: Я дуже раджу всім, хто хоче прийти на Марш, брати всю родину, дітей, собак, самокати і велосипеди, малювати плакати (звісно, пам’ятаючи про заборону політичної символіки) і сказати, що болить саме вам. Ви обов’язково знайдете однодумців. Згідно з нашими правилами колона Маршу – це сто людей. Але якщо вас троє чи п’ятеро, приходьте, доєднуйтеся до однієї з тематичних колон і заявіть про себе та свої права на місто, придатне для життя.