На станції «Контрактова площа» збивають оригінальну плитку зі стін. Замість неї кладуть стандартну

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Клим Братковський

У переході на станції метро «Контрактова площа» змінюють аутентичну облицювальну плитку на звичайну. Це помітив киянин Клим Братковський.

Мистецтвознавиця Євгенія Моляр припускає, що плитку зробили на заводі «Керамік», заснованому в 1894 році. У 2012 році суд визнав завод банкрутом.

В ході ремонтних робіт у київському метро неодноразово знищували автентичну плитку. Адже комунальники вважають, що оригінальна плитка не є частиною архітектурної пам’ятки.

У 2013 році плитку замінили на станції «Поштова площа». Тоді у київському метрополітені такі дії пояснили тим, що «плитка на шляхових стінах станції за 36 років експлуатації втратила естетичний вигляд».

Унаслідок ремонту втратила свій оригінальний вигляд станція «Святошин», У 2018 році там демонтували оригінальну керамічну плитку темно зеленого кольору з орнаментом у вигляді ялинок і замість неї поклали керамограніт.

Наприкінці 2020 року замінили плитку на виході зі станції «Тараса Шевченка». Оригінальні варіантні плитки розробляла художниця Ганна Шарай в 1979-1980 роках в Експериментальній лабораторії архітектурної кераміки (майстерня Ніни Федорової). Але прес-служба метрополітену вчергове наголосила, що «плитка не є архітектурною пам‘яткою» і тому не підлягає збереженню.

Станцію «Контрактова площа» відкрили в 1976 році. Над її проєктом працювали архітектори Борис Приймак, Ігор Масленков, Федір Заремба.

Читайте також: До і після: як ми поступово втрачаємо унікальні інтер’єри київського метро