Культурна гавань замість промзони: в Осло відкривають 13-поверховий Музей Мунка (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23579 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Adrià Goula

22 жовтня в Осло офіційно відкриється музей Едварда Мунка, спроєктований іспанською Estudio Herreros. Першою виставкою в новому просторі стане експозиція британської художниці Трейсі Емін, яка надихалася норвезьким експресіоністом.

Фото: Adrià Goula

13-поверхова будівля стане одним із найбільших музеїв, присвячених одному митцю. Архів музею налічує понад 26 тисяч творів, і величезний простір дозволить експонувати більшість із них, зокрема, монументальні мурали, такі як «Сонце» 1909 року, що сягає восьми метрів уздовж. Виставлятимуть також кілька варіантів картини «Крик».

Структура будівлі, вентиляція, енергоспоживання – все спроєктовано за принципом пасивного будинку. Фото: Adrià Goula

На новий музей покладають чимало сподівань – як на рушій відновлення міста після коронавірусної кризи.

Фасад Музею Мунка огорнуто перфорованими панелями з переробленого алюмінію. Рівень прозорості панелей варіюється, що додає текстури фасаду. Фото: Adrià Goula

Автори проєкту виграли конкурс ще у 2009-му, та будівництво затягнулося на довгі роки через різні перепони – від суперечок навколо дизайну фасаду й обраного місця розташування до пандемії коронавірусу.

З початку 2000-х років у столиці Норвегії почали ревіталізовувати так званий Осло-фіорд – затоку на півдні міста. Промзони й автомагістралі тут вирішили замінити змішаною забудовою та пішохідними набережними, а також звести кілька знакових будівель.

У 2008 році тут збудували знаменитий оперний театр за проєктом Snøhetta. У 2020 році поряд звели бібліотеку Дайкмана, цьогоріч відкривається нова будівля для Музею Мунка, а в 2022 році планують завершити будівлю, куди переїде Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну.

Бібліотека. Фото: Einar Aslaksen

Переміщення музеїв та бібліотек зі старого міста у зону нової забудови свого часу викликало невдоволення. Наміри муніципалітету приймалися як створення штучного вау-ефекту та туристичної вітрини. Ще тринадцять років тому зведення будівлі Опери та балету викликало не лише захоплення архітектурним рішенням, але й наразилося на критику експертів, які вважали, що амбітний план створення «Фіорд-сіті» – це спроба повторити «ефект Більбао».

«Ефектом Більбао» називають вплив вдалого архітектурного або культурного проєкту на економіку міста, як це сталося з іспанським містом Більбао після відкриття у 1997 році музею Гуггенхайма за проєктом Френка Гері. Часто такий ефект очікують від «зіркової» архітектури.

Оперний театр. Фото: Rafał Konieczny

Однак скептики наголошують, що цей ефект не є універсальним, культура не є панацеєю від проблем урбаністичного розвитку, й інші міста зовсім не обов’язково повторять успіх Більбао. Крім того, такий підхід не націлений на створення відкритих та інклюзивних міських просторів із диверсифікованим населенням.