Культурна гавань замість промзони: в Осло відкривають 13-поверховий Музей Мунка (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Adrià Goula

22 жовтня в Осло офіційно відкриється музей Едварда Мунка, спроєктований іспанською Estudio Herreros. Першою виставкою в новому просторі стане експозиція британської художниці Трейсі Емін, яка надихалася норвезьким експресіоністом.

Фото: Adrià Goula

13-поверхова будівля стане одним із найбільших музеїв, присвячених одному митцю. Архів музею налічує понад 26 тисяч творів, і величезний простір дозволить експонувати більшість із них, зокрема, монументальні мурали, такі як «Сонце» 1909 року, що сягає восьми метрів уздовж. Виставлятимуть також кілька варіантів картини «Крик».

Структура будівлі, вентиляція, енергоспоживання – все спроєктовано за принципом пасивного будинку. Фото: Adrià Goula

На новий музей покладають чимало сподівань – як на рушій відновлення міста після коронавірусної кризи.

Фасад Музею Мунка огорнуто перфорованими панелями з переробленого алюмінію. Рівень прозорості панелей варіюється, що додає текстури фасаду. Фото: Adrià Goula

Автори проєкту виграли конкурс ще у 2009-му, та будівництво затягнулося на довгі роки через різні перепони – від суперечок навколо дизайну фасаду й обраного місця розташування до пандемії коронавірусу.

З початку 2000-х років у столиці Норвегії почали ревіталізовувати так званий Осло-фіорд – затоку на півдні міста. Промзони й автомагістралі тут вирішили замінити змішаною забудовою та пішохідними набережними, а також звести кілька знакових будівель.

У 2008 році тут збудували знаменитий оперний театр за проєктом Snøhetta. У 2020 році поряд звели бібліотеку Дайкмана, цьогоріч відкривається нова будівля для Музею Мунка, а в 2022 році планують завершити будівлю, куди переїде Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну.

Бібліотека. Фото: Einar Aslaksen

Переміщення музеїв та бібліотек зі старого міста у зону нової забудови свого часу викликало невдоволення. Наміри муніципалітету приймалися як створення штучного вау-ефекту та туристичної вітрини. Ще тринадцять років тому зведення будівлі Опери та балету викликало не лише захоплення архітектурним рішенням, але й наразилося на критику експертів, які вважали, що амбітний план створення «Фіорд-сіті» – це спроба повторити «ефект Більбао».

«Ефектом Більбао» називають вплив вдалого архітектурного або культурного проєкту на економіку міста, як це сталося з іспанським містом Більбао після відкриття у 1997 році музею Гуггенхайма за проєктом Френка Гері. Часто такий ефект очікують від «зіркової» архітектури.

Оперний театр. Фото: Rafał Konieczny

Однак скептики наголошують, що цей ефект не є універсальним, культура не є панацеєю від проблем урбаністичного розвитку, й інші міста зовсім не обов’язково повторять успіх Більбао. Крім того, такий підхід не націлений на створення відкритих та інклюзивних міських просторів із диверсифікованим населенням.