Містян найбільше ошукують через інтернет-фішинг, а селян – через передоплату (опитування)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: unsplash.com

Платформа OLX провела дослідження серед 25 тисяч користувачів інтернету щодо шахрайства в онлайні. Виявилось, що жителів міст найчастіше ошукують через фішинг, сіл – через передоплату, а пенсіонерів – через SMS про лотерею, пише ІТС. При цьому стать практично не впливає на вірогідність зустріти шахрая в інтернеті.

Так, дві третини жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм вигаданий товар по передоплаті, жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

Понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей. Серед мешканців сіл – це 33% опитаних. Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою уявного товару.

Найбільш відповідально до звернень у поліцію ставляться у Львівській області – кожний восьмий ошуканий подає заяву, а найменше – в Одеській, де звертається тільки кожний 14-ий.

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз – електронні листи про «виграш в лотерею», «нові умови тарифу» тощо.

Молодь віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт підробку відомого бренду.

Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату.

Читай також: В Україні з’явилися нові схеми мобільного шахрайства на тему коронавірусу