Метро не збанкрутує, бо не існує «економічно обґрунтованого тарифу»

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

КП «Київський метрополітен» повідомив про збитки у понад 1,18 мільярди гривень за перше півріччя 2021 року. Якщо така тенденція продовжиться, то загальна сума збитків може скласти майже 4% від дохідної частини бюджету всього Києва за 2021 рік. Транспортний експерт Дмитро Беспалов пояснює, чи може метро збанкрутувати.

На його думку, банкрутство метрополітену теоретично можливо, але хіба що за умови банкрутства його власника – органу міської виконавчої влади, тобто КМДА.

Читайте також: 5 причин, чому підвищення цін на громадський транспорт – це погана ідея

До карантинних обмежень метро Києва перевозило близько 1,5 мільйона пасажирів на добу. За 2020-2021 рік операційні витрати перевізників, зокрема, метрополітену, зросли (збільшилася мінімальна зарплата, дорожчають енергоносії, продовжують зношуватися основні і додаткові фонди), а кількість пасажирів зменшилася. Від цього збільшилася собівартість перевезення кожного пасажира.

Цього року розрахована собівартість становить 20 гривень і п’ять копійок. Проте зараз тариф становить, як і раніше, вісім гривень. Крім того, певні пільгові категорії громадян звільнені від сплати. Беспалов припускає, якщо метро у Києві возить 1/3 пільговиків, то середня сума, стягнута з кожного пасажира, становитиме заледве більше п’яти гривень. Також деякі пасажири купують поїздки, що називається гуртом, по 6,50 гривні. Експерт порахував, що зараз метро в Києві збирає з пасажира учетверо менше грошей, ніж витрачає на його перевезення.

Беспалов нагадує, що згідно з регламентом ЄС 1370/2007, громадський транспорт – це «суспільно важливі послуги» і за них у Європі платять або доплачують всі платники податків, так само як і з армією чи поліцією. Натомість «економічно обґрунтований тариф», вважає експерт, – це «нісенітниця, яку, ймовірно, винайшли у нас».

«У переважній більшості міст світу операційні витрати на забезпечення роботи міського транспорту не покриваються за рахунок тарифу, і місто, звичайно, доплачує різницю. Капітальні ж інвестиції на розвиток громадського транспорту не окупаються безпосередньо ніде і ніколи. Звісно, транспорт дає доступність, тобто можливості, що так само прискорює ріст ВВП. Але безпосередньо прибутку (окрім як для київських маршрутників, але це окрема тема для розмови) він не приносить», – пояснює Беспалов.

Транспортні підприємства міста вважають, що економічно обґрунтованим тарифом станом на 2021 рік є 25 гривень за квиток на трамвай, тролейбус і автобус, а на міську електричку – 78,90 гривні.