На місці будівництва київської Кільцевої дороги виявили палеолітичні стоянки

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України

На місці будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тисяч років, повідомляє Інститут археології НАН України.

Відкриття зробили під час археологічних розвідок на ділянці між автошляхами Київ-Ягодин М–07 і Київ–Чоп М-06.

Стоянки датуються фінальним палеолітом. Це був період великих змін на території сучасної України й загалом Європи. Після відступу льодовиків починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Племена первісних мисливців виживали завдяки полюванню. Вони облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції оленів, биків, кабанів.

Люди жили тоді у спорудах на кшталт чумів, що й донині використовуються населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром 4-5 метрів із вогнищем посередині, в якій мешкало до десяти осіб.

Середня густота заселення палеолітичної Європи була не більшою, ніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Тому цю знахідку вважають важливою.

Наразі знайшли кілька знарядь праці з кременю. Незабаром сподіваються знайти й вагоміші знахідки. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.

Інфографіка: НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України

Археологічні розвідки під час проєктування ВКАД навколо Києва почалися понад 10 років тому. У 2007 році відкрили сім нових археологічних пам’яток різного часу на відтинку між селищем Клавдієво-Тарасове і селом Миколаївка. Найраніші датувалися добою бронзи — понад 4 тисячі років тому. У 2020 році дослідження продовжили через коригування проєкту. У результаті науковцям вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.

«Будівництво доріг — це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з наймасштабніших не лише в Україні, а й у Європі», — вважає директор «Рятівної археологічної служби» Інституту археології Олег Осаульчук.

Приклад того, наскільки сенсаційними можуть бути дослідження під час будівництва доріг, — розкопки Краківського археологічного осередку на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. У 1997–2010 роках польські археологи дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Ці дослідження дозволили науковцям переписати частину польської найдавнішої історії.

Нагадаємо, будівництво ВКАД вирішили почати з другої ділянки – 35-кілометрового відтинка між селом Бузова і Глевахою. Загалом будівництво обхідної дороги передбачає шість етапів.