Чого бракує в Києві, щоб міський простір був доступний для всіх? (фото, інфографіка)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23622 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Big City Lab

Урбан-бюро Big City Lab опублікувало результати дослідження доступності міських просторів. Автори помістили на вулицях Києва ілюстрації об’єктів, яких бракує для безбар’єрності. Акцію приурочили до міжнародного дня людей з інвалідністю третього грудня.

Зображення дерева, ліхтаря, тактильної плитки, фонтану з питною водою та паркомісця для людей з інвалідністю встановили на п’яти локаціях. Так, біля стадіону «Олімпійський» відсутня тактильна навігація для людей з порушеннями зору (фото вгорі).

Фото: Big City Lab

Брак вуличного освітлення — це перешкода для всіх жителів, але особливо заважає людям із порушеннями зору та слуху. При цьому занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.

Фото: Big City Lab

На набережній практично неможливо знайти затінок. Зокрема, можливість перепочити у комфортному просторі важлива для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Інакше у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.

Проблема доступних паркомісць, вважають дослідники, найгостріше відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю. Тобто відвідувачі цих закладів не можуть у них потрапити. Для зручності користувачів колісного крісла такі паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менш як 3,5 метра і розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.

Фото: Big City Lab

Питна вода у парках і скверах необхідна всім: людям, які пересуваються на кріслі колісному, домашнім тваринам, туристам, бігунам, малозабезпеченим людям. Фонтанчики з питною водою демонструють, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.

Працюючи над дослідженням, команда опитала кількадесят містян, що мають інвалідність або належать до маломобільних груп. Серед них — люди з дітьми, люди літнього віку, велосипедисти, люди з розладами аутистичного спектра, люди з порушеннями слуху, зору та опорно-рухового апарату, а також ті, хто має протези кінцівок.

Перелік проблем автори розділили на чотири категорії:

під’їзди та двори житлових будинків,

Проблеми під’їздів подвір’їв житлових будинків. Ілюстрація з дослідження

вулиці,

Проблеми вулиць. Ілюстрація з дослідження

громадські простори,

Проблеми громадських просторів. Ілюстрація з дослідження

вхідні групи громадських будівель.

Проблеми вхідних груп громадських будівель. Ілюстрація з дослідження

«Щоденна взаємодія маломобільних груп населення з містом в більшості випадків перетворюється на постійне протистояння з ним. Якщо ми зробимо місто доступним для людей з інвалідністю, то воно стане комфортним для абсолютно кожного мешканця», — зазначає директорка урбан-бюро Вікторія Тітова.

Нагадаємо, цьогоріч команда урбан-бюро Big City Lab створила урбан-парк на ВДНГ. Ця локація спроєктована з урахуванням принципів безбар’єрності.