Які київські виші віддають свої землі під житлову забудову? (розслідування)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: unsplash

На території київських вищих навчальних закладів на сумнівних умовах з’явилась сотня комерційних будівель, поглинувши зелені зони та майно освітніх закладів. Про це йдеться в матеріалі видання «Слідство.інфо».

В НАУ, після обрання ректором Максима Луцького, почали говорити про ймовірні плани звести на території кампусу 14 житлових будинків. Єдиним заходом, де можливо підіймалося питання забудови, була зустріч Луцького з працівниками університету, яких обирали самі представники адміністрації. Студентів там не було.

Університетська спільнота досі не знає, на яких умовах НАУ віддасть землю під забудову. Минуло майже три місяці з отримання дозволу на початок будівельних робіт, але все ще не відомо, де саме з’являться житлові будинки — та що університет отримає натомість.

Посадовці університету не показують угоди широкому загалу, подаючи їх як комерційну таємницю. На комітеті Верховної Ради Луцький презентував свої ідеї щодо розвитку університету. У презентації йдеться про те, що завдяки появі 14 будинків на території НАУ, будуть залучені інвестиції, що дозволять не лише відремонтувати всі гуртожитки закладу, але й отримати нові спорткомплекс, стадіон, центр культури та навіть студентську їдальню.

Проте депутати мають сумніви щодо можливості реалізації такого проєкту. За словами народного депутата від СН Романа Грищука, під час презентації Луцький не продемонстрував документів чи хоча б розрахунків, які б могли підтвердити його слова. Грищук не певний, що проєкт може бути реалізований з фінансової точки зору.

За словами голови студради НАУ Володимира Падєріна, це не перша спроба університету залучити інвестиції в обмін на власну землю. Та жодну з них не можна вважати успішною. За попередні роки через інвестиційні угоди на університетських землях зросли сім житлових та два комерційні спорткомплекси.

Наприклад, саме за інвестиційною угодою від 2007 року на території закладу побудували ЖК на понад 1000 приватних квартир. Тоді інвестор обіцяв передати університету 10% від загальної площі квартир та надати 7 тисяч квадратних метрів приміщень під потреби НАУ. Також саме забудовник мав своїм коштом розробити проєктну документацію на будівництво житлового комплексу. Натомість НАУ витратив майже 9 мільйонів гривень на розробку документів, а замість 10% від площі квартир погодився отримати лише 4%. Виш не отримав жодних адміністративних приміщень із обіцяних 7 тисяч «квадратів».

Загалом у Києві 47 державних закладів вищої освіти, і на землях 12 із них зросли комерційні споруди. Такою практикою користуються Київський національний університет імені Шевченка, Київський політехнічний інститут та Національна академія внутрішніх справ, Київський університет імені Бориса Грінченка. Лише в Києві на державних гектарах університетів з’явилась понад сотня житлових будинків та іншої приватної нерухомості.

Лідер серед «забудованих» університетів — КНУ імені Шевченка. На його землях виросли 49 бізнес-центрів та житлових будинків на понад 10 тисяч квартир сумарно. КПІ та НАВС на двох побудували 21 будинок. Та академія лідирує у іншому: майже на кожного студента закладу припадає квартира, збудована на території кампусу. Загалом тут на 1825 студентів припадає 1892 помешкання.

Значна частина цих забудов виникла на підставі інвестиційних угод, схожих на ті, які укладалися у НАУ. Так, Лінгвістичний університет втратив земельну ділянку, на якій було зведену одну з секцій ЖК «Ліко-Град». У якості компенсації за цю ділянку забудовник обіцяв звести гуртожиток. Однак інвестор так і не виконав свої зобов’язання. Так само гуртожиток за свою землю мав отримати Київський «політех».

Аудитори Рахункової палати зазначають, що винними у таких втратах часто є самі заклади. Університети не тільки не контролювали фактичне виконання інвесторами своїх зобов’язань, але й підписували угоди таким чином, що проконтролювати їх виконання та користь для вишів неможливо.