Фото: irinin.com

Опалювальний сезон 2021 – 2022 в Україні розпочинався традиційно із запитань: якими будуть суми в платіжках та що з субсидіями? Зі свого боку Уряд пообіцяв стабільні тарифи, за словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля «наразі в Україні немає передумов для підвищення цін на тепло та газ». На підтвердження своїх намірів Кабмін, Асоціація міст та НАК «Нафтогаз України» підписали відповідний меморандум. В такий спосіб Уряд, місцева влада, підприємства теплокомуненерго та Нафтогаз домовилися, що тарифи не зростуть до кінця опалювального сезону. 

Читайте також: «Київтеплоенерго» запевняє, що для киян не зросте вартість опалення

Ця міра врегулювання проблем теплопостачання є радше короткостроковою, адже передбачає допомогу споживачам від держави у поточному опалювальному сезоні та не вирішує комплекс проблем галузі, які вже стали “хронічними”. 

Накопичення боргів та відповідно відсутність коштів у підприємств теплопостачання, застаріле теплове господарство, яке потребує модернізації – це лише частина того, з чим щороку мають справу більшість українських міст. 

Україна, як й інші постсоціалістичні країни успадкувала гарно розвинуті системи теплопостачання, які широко використовуються й досі. Проте, протягом останніх років в Україні система централізованого теплопостачання поступається місцем системам автономного та навіть індивідуального теплопостачання. До такої ситуації призводить дія взаємопов’язаних чинників, серед яких – нестача довготривалих стратегій розвитку, неринкове ціноутворення на енергетичні ресурси, низька енергоефективність та ненадійність систем (особливо мереж теплопостачання), недостатня якість та доволі висока вартість теплової енергії, недоліки інвестиційної й тарифної політики тощо. 

Історично в секторі теплопостачання України домінували неринкові відносини. Впродовж багатьох років галузь була дотаційною та потребувала щорічно мільярдних видатків з державного бюджету. Через погане регулювання розрахунків між клієнтами і надавачами житлово-комунальних послуг виникали фінансові розриви, що призводило до накопичення боргів. Як наслідок, виникла потреба реформування системи і стратегічного підходу до розвитку теплопостачання в Україні .

Системи централізованого теплопостачання вважаються такими, що мають всі можливості для виробництва теплової енергії найбільш екологічним та економічно ефективним способом завдяки використанню місцевих або альтернативних видів палива, а також можливості спільного виробництва теплової та електричної енергії. 

Довгострокове планування розвитку систем централізованого теплопостачання, та, зокрема, теплових мереж, може стати підґрунтям для вирішення низки проблем у разі, якщо це питання комплексно та взаємоузгоджено розглядатимуть на рівні держави, окремих міст і підприємств.

Децентралізація прийняття рішень

Сектор теплопостачання є сферою природних монополій із державним або муніципальним регулюванням тарифів. Раніше органи влади встановлювали тарифи, зокрема соціальні, які передбачали компенсації з державних та місцевих бюджетів. 

У 2017 році Кабінет Міністрів схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері теплопостачання. За словами експертів, уперше за роки незалежності подібний документ був орієнтований на надійне забезпечення споживачів послугами з теплопостачання, забезпечення енергетичної незалежності та безпеки України, зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище. В документі йдеться також про зменшення споживання газу та інших енергоресурсів для виробництва теплової енергії, фінансове оздоровлення галузі та залучення інвестицій, запровадження прозорої ефективної системи розрахунків між учасниками ринку теплоенергетики.

«Національний регулятор цілеспрямовано знижував тарифи теплопостачальним організаціям, видаляючи інвестиційну складову. Внаслідок цього технічний фонд галузі морально і фізично застарів,  – розповідає Євген Глушак, керівник напрямку муніципального теплопостачання USAID Проєкту енергетичної безпеки ПЕБ). – Сектор теплопостачання є віддзеркаленням нашого сьогодення. З цього року встановлення тарифів передано від національного регулятора до органів місцевого самоврядування».  

Відтепер міста мають інструменти для забезпечення якісного та конкурентного ринку теплопостачання. Зокрема, міська влада встановлює тарифи на опалення та гарячу воду, приймає рішення про початок та завершення опалювального сезону, розробляє схеми теплопостачання та обирає, яка модель є більш доцільною – централізована чи децентралізована. 

Реструктуризація заборгованості

У 2021 році Верховна Рада прийняла закон, що передбачає реструктуризацію заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за придбаний природний газ, послуги з його розподілу і транспортування. На момент прийняття закону борги за газ на рахунках теплокомуненерго, газзбутів та облгазів перевищували 100 мільярдів гривень. 

Закон дозволив підприємствам реструктуризувати борг зі списанням нарахованої пені, а також верифікувати та врегулювати коштом держбюджету заборгованість із різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, що утворилась до або після 1 січня 2016 року. Це дало змогу стабілізувати фінансовий стан підприємств паливно-енергетичного комплексу та попередити провадження з примусового стягнення заборгованості. 

За словами експертів, без врегулювання заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» теплокомуненерго не зможуть стати повноцінними учасниками ринку природного газу та виконувати умови договорів. 

Крім того, реформа теплопостачання пов’язана зі змінами в управлінні житлово-комунальною сферою та заходами з енергоефективності. 

Програма допомоги містам

Органам місцевого самоврядування досить складно самостійно профінансувати реорганізацію роботи комунальних систем теплопостачання. У зв’язку з цим USAID ПЕБ спільно з Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон) запустили Програму допомоги муніципальним стейкхолдерам в імплементації реформ, спрямованих на технічну оптимізацію, економічну ефективність та екологічну безпечність систем теплопостачання. У пілотному етапі програми беруть участь десять міст, досвід яких масштабують на решту населених пунктів. 

«На підставі цих схем будуть розроблені довгострокові інвестиційні програми і місцеві громади зможуть залучати зовнішні та внутрішні інвестиції для модернізації систем теплопостачання, підвищуючи їхню ефективність, екологічність і технологічність. Реалізація цих проєктів стане реальним кроком до виконання національної програми декарбонізації України. Вже працюють робочі групи з розробки схем теплопостачання, які з’являться через 9 місяців», – пояснює Євген Глушак. 

Кропивницький, Славутич, Маріуполь та Запоріжжя вже зробили перші практичні кроки до модернізації своїх теплових мереж за новою Методикою розроблення схем теплопостачання населених пунктів України, схваленою Мінрегіоном у жовтні 2020 року. Ще шість міст-партнерів – Дніпро, Луцьк, Полтава, Сєвєродонецьк, Херсон та Хмельницький – визначили за результатами конкурсного відбору в березні 2021 року.

Методика розробки схем теплопостачання впроваджує низку нових положень і вимог для розробників і залучених сторін. Підмогою в їхній реалізації стане Посібник для розробки схем теплопостачання населених пунктів, розроблений USAID ПЕБ разом із Мінрегіном. Документ  містить поради з конкретних етапів розробки та застосування схем теплопостачання, фінансові розрахунки, приклади документів тощо. 

Програма допомоги муніципальним стейкхолдерам покликана показати містам, як зменшити енергоспоживання та технологічні втрати по всьому ланцюжку теплопостачання, пом’якшити несприятливі для довкілля наслідки й отримати надійнішу, безпечнішу, якіснішу систему. Завдяки цьому споживачам надаватимуть якісні та надійні послуги за прозору і справедливу ціну.

«Схема теплопостачання передбачає застосування і впровадження технологій, які ведуть до зменшення споживання природного газу, використання низькопотенційного тепла каналізаційних стоків, виробничих скидних стоків, сонячної енергії. Виконання передбачених схемою заходів зменшить негативний вплив на довкілля і покращить екологічну ситуацію в Україні», – вважає Євген Глушак. 

За словами експерта, суттєві зрушення і реальні практичні результати програми в оптимістичному прогнозі можна буде побачити через два-три роки. В найгіршому разі, документ «ляже в стіл» без залучення інвестицій. Проте, навіть тоді громада матиме уявлення про можливі сценарії розвитку теплопостачання міста. 

Реформа сектору теплопостачання буде точкою розвитку і зростання в економіці, притоку інвестицій та стане важливим інструментом декарбонізації України. На тепло та гарячу воду припадає левова частка комунальних платежів, тому безпосередньо споживач є найбільш зацікавленим у комплексному і ґрунтовному реформуванні цієї сфери. 

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.