Павільйон на ВДНГ зносили законно і за згодою громади. Чи не зовсім?

На території ВДНГ зносять павільйон № 19 — будівлю пізнього радянського модернізму, де кілька останніх років проводили ярмарок «Кураж». Причина — аварійність будівлі, яку буцімто виявили під час техогляду в листопаді. На місці павільйону вже восени 2023 року, саме перед парламентськими виборами, обіцяють відкрити Президентський університет. Після публічного розголосу руйнування будівлі на кілька днів припинили, але згодом продовжили. Не допомогли ані численні публікації, ані виступи, ані обговорення, ані вимоги експертної спільноти це припинити. «Все в рамках чинного законодавства», — запевняють в один голос керівництво ВДНГ, головний архітектор проєкту та Міносвіти.

Чому університет? Чому Президентський? Чому на ВДНГ?

Все почалося у 2017 році, коли за керівництва Максима Бахматова і Макса Яковера було розроблено і презентовано концепцію розвитку ВДНГ на 40 років. У ній серед іншого йшлося про розбудову Експоцентру та створення освітнього кластера з університетом.

Слайд презентації Концепції розвитку ВДНГ на 40 років

Тоді концепція не викликала суспільного резонансу, хоча проходила відкрито й з дотриманням процедур громадських слухань. Вже тоді на території освітнього кластера обіцяли «щільну забудову ділового району». Щоправда, масштаб будівель мав залишатись пропорційним людському зросту (зазвичай йдеться про сім поверхів максимум), а проєктом Президентського університету тепер передбачені корпуси до 14 поверхів. Нові споруди, за концепцією, мали з’являтись поміж павільйонів, а не замість них.

У травні 2021 року президент Зеленський анонсував створення новітнього університету на ВДНГ, що має стати проривним закладом і вивести науку в Україні на новий рівень. За планом, виш розташується на площі 16 гектарів на ВДНГ й включатиме 11 кампусів, а також адміністративний корпус, апарт-готелі для студентів і викладачів, лікарню, дипломатичну службу, корпус з офісами іноземних компаній, біокластер і біоклініку. Готуватимуть фахівців з ІТ, кібербезпеки, штучного інтелекту, нано-, біо-, енергетичних та аерокосмічних технологій, а також глобалізації й міжнародних комунікацій. На усе планують виділити 7,2 млрд гривень. Темпи будівництва також амбітні: все має бути готово вже у 2025 році, а перші 120 студентів мають зайти до аудиторій у жовтні 2023 року.

Візуалізація університету

Навчання в університеті має бути повністю безкоштовним, проте, за словами екс-замміністра освіти Ігора Гарбарука, у разі відмови випускника від роботи в держсекторі передбачено компенсацію навчання у трикратному розмірі. Після закінчення вишу студент буде зобов’язаний пропрацювати у державному секторі за принципом «скільки навчався — стільки працюєш». Проте чинний керівник проєктної групи зі створення університету Дмитро Єрьомін на запитання «Хмарочоса», чи це правда, відповів, що не знає, хто такий Ігор Гарбарук (нагадаємо, той звільнився після скандалу з помічницею з відвертим декольте на офіційній зустрічі у Львові).

Кияни не прийшли в захват від новини про майбутній університет. Мешканці Голосіївського району критикували ідею за те, що їх не запитали, чи хочуть вони, аби улюблений ВДНГ перетворився з парку на кампус, який потребуватиме розширення доріг навколо. Освітяни були вражені зухвалістю планів розвитку науки й освіти саме в нових будівлях, і в жодному разі не в існуючих, хоча вищих освітніх і наукових закладів в Україні вистачає, а от їхнього фінансування — ні.

Експертна спільнота зауважила, що проєкт університету було обрано без архітектурного конкурсу, що суперечить законодавству. Проте головний архітектор майбутнього університету Віталій Молочко в коментарі «Хмарочосу» запевнив, що конкуренти у нього були: «Це виші, які входять в управління МОН, зокрема кафедри архітектурного факультету КНУБА, а також інша громадськість». Варто зазначити, що проєкт будівництва досі не оприлюднили. Організатори лише показали макет університету і візуалізації.

Багато запитань викликає сама концепція «президентського» університету. Піар-складова цього проєкту занадто впадає в око, натомість доцільність чи принаймні обґрунтування саме такого способу витратити бюджетні кошти мало кому вдається розгледіти. Організатори пояснюють це тим, що існуючі університети занадто консервативні для прориву, тому якісні зміни можливі лише у спеціально створеному закладі нового покоління.

Візуалізація університету

Також мешканці не могли знайти відповіді на запитання, чому новий університет хочуть будувати на території парку, тоді як головний з існуючих в Україні — Університет ім. Тараса Шевченка — знаходиться через дорогу й вже багато років віддає свої території під будівництво ЖК. На його землях вже виросли 49 бізнес-центрів та житлових будинків на понад 10 тисяч квартир сумарно. «Якщо порахувати чинну кількість студентів університету, то виходить, що на кожного третього з них припадає квартира, збудована на землях закладу», — коментує Іван Ніколенко, співавтор дослідження схем приватизації земель університетів та співзасновник організації Studwatch Ukraine.

Кульмінацією розвитку подій став раптовий початок демонтажу 19-го павільйону Експоцентру на початку лютого 2022. Найпершими це помітили відвідувачі «Куражу», який проходив у павільйоні останні три роки. Вони виклали фотографії в соцмережі, після чого обурені дописи й коментарі почали з’являтися з ефектом снігової кулі.

«Все в рамках чинного законодавства»

Мантру про рамки чинного законодавства повторюють усі причетні до президентського університету й до зносу павільйону (який Віталій Молочко називає реконструкцією, бо залишається частина фундаменту). Будівля не мала охоронного статусу, тому її демонтаж не повинен виноситися на обговорення. Також, за нормами, вважається, що розпочати зносити будівлю до затвердження проєкту будівництва — законно, бо це підготовчі роботи, коментує Молочко: «У систему e-construction завантажений ескізний проект та проект підготовчих робіт згідно яких складений експертний звіт позитивний. Стадія П на першу чергу розроблена та знаходиться у процесі узгодження».

Демонтаж пояснюють тим, що павільйон було визнано аварійним в результаті обстеження. Також він не підходив для організації в ньому навчального корпусу з підвальними приміщеннями. У киян виникло закономірне запитання: чому керівництво ВДНГ дозволяло експлуатацію аварійної будівлі? Влітку 2021 року в ній навіть проходив дитячий фестиваль.

«Техзвіт було розроблено в листопаді 2021 року. На підставі аналізу виявлених під час обстеження дефектів і пошкоджень основних конструкцій стан будівлі було визначено як непридатний для нормальної експлуатації. Тобто, згідно з цим документом, для безпечної та надійної експлуатації павільйон потрібно реконструювати. Жодних заходів після отримання висновків технічного звіту в павільйоні № 19 не проводилося», — коментує директор ВДНГ Євген Мушкін.

Проте чому було не повідомити про результати обстеження, аби попередити таку негативну реакцію на демонтаж з боку громадськості? Адже після спроби знести будівлі «Квіти України», яка також не мала охоронного статусу, висновки напрошуються самі.

«Аварійність — не виправдання, як і відсутність охоронного статусу», вважає співзасновниця ГО «Мапа Реновації» Дарія Корба. Вона пояснює, що акт про аварійність можна замовити, і у нас це поширена практика. А щодо статусу: «купа цінних будинків досі без нього, бо Департамент охорони культурної спадщини просто не встигає привласнити їм охоронний статус, це тривалий процес», — коментує Корба.

Віталій Молочко під час круглого столу Українського кризового медіа-центру наголосив, що павільйон №19 — лише фонова забудова ВДНГ, яка не має особливої цінності. Запитання, чи може павільйон Експоцентру бути фоновою забудовою, залишилось відкритим, проте засновник спільноти «Ukrainian Modernism» Дмитро Соловйов зауважив, що павільйон був збудований за індивідуальним проєктом і являє собою приклад архітектурного стилю, який вже залишився в історії, тому його необхідно захищати.

Українські архітектори закликали зупинити знесення павільйону, проте демонтаж продовжився.

«У кожного руйнування є свої причини та виправдання, коментує заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій. — Головна причина руйнування 19-го павільйону ВДНГ — наше жахливе законодавство. Головне виправдання — „все в межах чинного законодавства“. Те саме можна сказати і про Дитячий світ, і про Квіти України. Вже стало поганою традицією, що публічні дискусії про архітектуру модернізму починаються тоді, коли на будівельний майданчик виходить техніка і починає нищити ці будівлі. Щоразу в такій ситуації забудовники апелюють до чинного законодавства, бо воно написане так, що прикриває будь-який архітектурний злочин».

Кирій додає, що після прийняття у другому читанні Законопроєкту № 5655, архітектурні злочини можна було робити ще легше: «Нам це подають під виглядом цифровізації, але „реформа“ знищить залишки балансу в і так розбалансованій системі містобудування й архітектури. У разі ухвалення цього законопроєкту на нас чекає війна не лише на кордонах України, а й на кожному будівельному майданчику».

Місто втратило важелі впливу на Експоцентр

Експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу, що будівлям Експоцентру у листопаді було присвоєно статус національних пам’яток. На його думку, це зробили для того, аби Мінкульт міг змінити охоронні режими й зони, ухвалені Департаментом культурної спадщини КМДА у 2019 році. Зокрема, старі охоронні режими не дозволяли забудову на території так званого «освітнього кластера».

Нові охоронні зони та режими розробив Інститут культурної спадщини у листопаді, але їх досі ніхто не бачив. Існує ймовірність, що вони розроблялись з урахуванням будівництва майбутнього університету.

«Це афера Мінкульту задля того, аби побудувати університет там, де будувати за охоронними нормами було не можна. Аби не мати справу з місцевою владою, було присвоєно статус національної пам’ятки з метою безперешкодної зміни усіх необхідних охоронних зон. Це перший прецедент в історії України, коли від статусу пам’ятки не позбавляються, а підвищують його задля початку забудови», — вважає Могильний.

Експерт додає, що ВДНГ — це державна земля, а тепер ще й національна пам’ятка. Місто вже видало Містобудівні умови та обмеження на ділянку університету, тому втратило будь-які важелі впливу на цей процес.

«Цілком імовірно, що мешканці Голосієва можуть бути проти знищення павільйонів. Але ніхто в них не запитав про це зараз, перед початком демонтажу, — коментує співзасновниця ГО „Мапа Реновації“ Дарія Корба. — Я люблю наводити приклад аеропорту Темпельгоф в Берліні. Після його закриття у 2008 році, девелопери звернулись до громади з пропозицією віддати частину території під квартальну житлову забудову. У такому разі вільними б залишились 230 гектарів площі аеропорту з 350. Проте мешканці Берліна вийшли на референдум і заявили, що їм потрібні саме 350 гектарів газону посеред міста. Громадську думку в Німеччині захищає закон, тому територія Темпельгофу досі залишається незайманою забудовниками».

Територія Темпельгофу

У нас немає системи й законодавчого фундаменту для громадських слухань, звідси і виникають конфлікти знову і знову, додає Корба. Хоча директор ВДНГ Євген Мушкін вважає, що громадську думку вже було висловлено і почуто під час обговорення концепції Експоцентру у 2016-17 роках. Щоправда, в концепції закріплені зовсім інші підходи до планування, про що ми писали вище.

Що буде з Президентським університетом, коли президент зміниться?

Семен Широчин, дослідник архітектури Києва, висловлює сумніви щодо перспектив завершення будівництва, порівнюючи Президентський університет із Лікарнею майбутнього, яку мали збудувати поряд із Феофанією за президентства Віктора Ющенка як піар-проєкт його дружини, але після зміни влади будівництво припинилось і досі залишається на етапі фундаменту.

Про релевантний кейс часів президентства Саакашвілі у Грузії згадує директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький: у 2012 році в Батумі було зведено найвищий на той час у країні хмарочос, аби відкрити у ньому Технологічний університет. Після зміни влади проєкт втратив політичну підтримку й висотка довго стояла пусткою. Згодом будівлю, зведену на кошти платників податків, продали приватному власнику. Вона досі не функціонує.

Будівля технологічного університету в Батумі

Подібний сценарій пророкує й експерт з містобудування Георгій Могильний: «Зеленський піде, університет не встигнуть добудувати, і потім скажуть: а навіщо нам тут університет, адже у нас через дорогу є КНУ. Давайте туди направимо усі гроші на закупівлю обладнання і зекономимо. Але от апарт-готелі вже побудовані, тож давайте їх продамо. Не викидати ж».