Чи можна довіряти биркам «органічна бавовна» на одязі?

Фото: Mia Moessinger/ Unsplash

Ще наприкінці 1990-х років органічна бавовна, вирощена без пестицидів і добрив, була рідкісним продуктом на ринку, затребуваним хіба що поодинокими компаніями, що шили дорогий одяг для занять йогою і медитацією.

Зараз перший-ліпший бренд, навіть масового сегменту, пропонує «екологічний» одяг — адже попит на «свідоме споживання» щодалі зростає. Michael Kors продає жіночі худі з переробленого поліестеру й органічної бавовни за ціною на 25 доларів вищою за аналогічні зі звичайної бавовни. Спортивні штани Urban Outfitters з органічної бавовни коштують на 45 доларів дорожче, ніж «неорганічні».

Але напису на бирці, радше за все, довіряти не варто, повідомляє The New York Times.

Приблизно від 50% до 80% індійської бавовни, сертифікованої як «органічна», не є такою, вважає засновник консалтингової компанії Sourcery Кріспін Ардженто.

Запевняючи покупця в органічності матеріалу, бренди покладаються на експертизу зовнішніх організацій, які, своєю чергою, спираються на звіти місцевих інспекцій. Та процедури контролю за стандартом дуже вразливі до фальсифікацій. Так, у листопаді 2021 року ЄС припинив постачання індійської бавовни, сертифікованої низкою скомпрометованих компаній — Control Union, EcoCert та OneCert.

Найбільшим постачальником «органічної бавовни» є Індія, яка з року в рік демонструє — принаймні на папері — значне зростання виробництва. Та, як запевняють інсайдери індустрії, ці цифри нереальні. Щонайменше, на ринку не існує такої кількості органічного насіння.

Більшість брендів одягу реагує на ці звинувачення мляво — мовляв, система не ідеальна, однак проблема не стосується їхніх ланцюжків постачання. Лише поодинокі компанії вирішили відмовитися від сумнівного матеріалу — такі, як бренд жіночого одягу Eileen Fisher. «Річний обсяг продажу “органічної” бавовни значно перевищує обсяг тієї, що реально вирощується», — пояснюється на сайті компанії.

Чому фермерам складно перейти на вирощування «органіки»? Адже самі вони визнають, що генетично модифіковане насіння дороге та висушує ґрунт, а пестициди та хімічне добриво — токсичні.

Видання наводить приклад фермера Ніяджа Алі зі штату Мадхья-Прадеш, який пристав було на пропозицію швейцарського фонду bioRe. Йому запропонували підтримку в переході до органічного землеробства, зокрема, фонд зобов’язувався купувати органічну бавовну за вищою ціною.

Перехід зайняв у нього три роки, доки минулої осені він нарешті не зібрав свій перший врожай. І цей врожай виявився значно меншим, ніж очікувалося. Виплати bioRe не покрили витрати на закупівлю насіння та оплату праці.

• По-перше, вирощування бавовни без пестицидів і хімічних добрив зменшує врожайність на 28%.
• По-друге, бавовна з органічного насіння має коротшу волокнину, гіршої якості.
• По-третє, глобальні бренди користуються своїм впливом, аби виторговувати щодалі нижчі ціни за органічну бавовну — до рівня звичайної бавовни та й навіть ще менше, посилаючись на гіршу якість сировини.

Щоб отримувати прибуток, виробники надають інспекторам зразки органічної бавовни і за отриманим сертифікатом продають також і неорганічну. Фальсифікація сертифікатів відбувається не лише в Індії, але й у Китаї та Туреччині.

Читайте також: Звідки беруться БАДи з риб’ячим жиром і чи шкодять вони екосистемам?