Загарбники практично «стерли з лиця землі» центр Ізюма (фото)

Ізюм 6 березня. Фото: Міністерство оборони

Центр міста Ізюм, що на Харківщині, практично «стертий» внаслідок обстрілів російськими військами, повідомив Суспільному заступник міського голови Володимир Мацокін.

«У нас наймасштабніші руйнування з часів Другої світової», — зазначив Мацокін. У своєму фейсбуку він також назвав Ізюм «ноовю Хатинню» (село в Білорусі, що стало символом масового знищення цивільного населення нацистами).

Вся центральна зона міста, від ринку до школи №1, за словами Мацокіна, перетворилася на суцільну руїну: груди каміння, воронки, понівечені дерева, попелища, діри від снарядів у багатоповерхівках.

Більше немає автовокзалу, суду, залізничного вокзалу, виконкому, медичного коледжу, поліції, військкомату, десятків магазинів і офісів, у приміщенні лікарні немає вікон, в дитячу спортивну школу влучив снаряд. Центральний парк зруйновано. Мости зруйновано.

«І це в місті де ніколи не базувався жоден військовий», — додає заступник мера.

Жителі шостий день ховаються в укриттях, не виходячи на світло. Немає їжі, води, світла, газу, тепла, зв’язку, ліків. Породілля лежать з немовлятами в підвалі лікарні.

Через постійні артобстріли немає можливості ані завезти гуманітарну допомогу, ані організувати евакуацію.

Напередодні голова Харківщини Олег Синєгубов заявляв, що Ізюм — найкритичніша точка області.

Міноборони також повідомляло шостого березня, що загарбники практично всю ніч вели вогонь по місту з артилерійських систем, здійснили декілька авіанальотів. Штурмували Ізюм до двох батальйонних тактичних груп ворога.

Мацокін повідомляв, що місто бомбардували кожні півтори години. «Проміжок між бомбардуваннями — 90 хвилин. Ставте таймери і ховайтесь», — радив він містянам третього березня.

Бої за Ізюм — старовинне слобожанське місто, засноване у XVII столітті — почалися у перший же день вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Окупанти обстрілювали житлові будинки, повідомлялося про загиблих дітей.

Ізюм до вторгнення Росії. Фото: Вікіпедія