Слава Балбек назвав плани Нормана Фостера з відбудови Харкова «на 100% неефективними»

На думку українського архітектура, багато міст, які зазнали руйнувань, також потребують фінансової допомоги, тому треба оцінити весь масштаб збитків.

Дата публікації: 28.4.2022 Розділ: Новини Автор: Крутько Дар'я

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 299 днів. За цей час ми опублікували 23646 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Засновник Balbek Bureau Слава Балбек вважає, що плани британського архітектора Нормана Фостера очолити реконструкцію Харкова передчасні та ігнорують інші міста України, які також були зруйновані російськими військами. Про це він сказав в коментарі виданню Dezeen.

«Бомбардування ще не закінчилося… Як можна встановити обсяг робіт, перш ніж проаналізувати рівень руйнування?», – прокоментував Балбек, додавши, що «на даний момент це на 100% неефективно».

Читайте також: Зіркова архітектура – дорога забаганка для диктаторів та найбагатших міст. Чи ні?

Фостер збирається набрати команду «провідних світових експертів», яка негайно розпочне розробку генерального плану реконструкції міста. Але щоб допомогти Україні відбудуватись ефективно, стверджує Балбек, треба оцінити масштаби робіт по всій країні для справедливого розподілу ресурсів відповідно до потреб.

«Це справді добре, що люди хочуть брати участь, і я радий, що Норман Фостер це обговорює… Але не можна інвестувати сотні мільйонів в одне місто, коли навколо нього так багато сіл, які потрібно ремонтувати. Треба побачити весь масштаб руйнувань», – вважає Балбек.

На його думку, ціною реконструкції Харкова можна було б допомогти п’ятьом постраждалим від війни містечкам.

З початку російського вторгнення 24 лютого близько 25% будівель у Харкові було зруйновано. Водночас обстріли продовжуються і досі. Руйнувань зазнали найважливіші об’єкти інфраструктури, такі як житлові будинки, лікарні та школи, а також понад 30 об’єктів культурної спадщини.

Харків привернув особливу увагу таких організацій, як Docomomo та ЮНЕСКО, через високу кількість архітектурно значущих будівель. Балбек нагадує, що інші міст зіткнулася з такими ж чи навіть більшими масштабами руйнувань. Наприклад, 90% будівель у Маріуполі, за попередніми оцінками, або пошкоджені, або зруйновані.