Понад 75% заходів, які дозволили значно зменшити автомобілекористування в містах Європи, запроваджувалися на місцевому рівні, муніципалітетами. Це зокрема податок на затори, контроль за паркуванням та зони обмеження трафіку. Панацеї не існує, однак принцип «батога і пряника» діє чудово.

Такого висновку дійшли фахівці Центру досліджень сталого розвитку при Лундському університеті у Швеції. Вони проаналізували майже 800 звітів і вишукувань, опублікованих у Європі з 2010 року та склали рейтинг із 12 найефективніших заходів.

Мобільні застосунки

Як виявилося, гейміфікація сталої мобільності непогано працює. В італійській Болоньї запустили мобільний застосунок, який відстежує пересування користувача та нараховує бали за піші прогулянки, користування велосипедом або громадським транспортом. А місцеві бізнеси пропонують різні винагороди за здобуті бали. Як результат, 73% користувачів засвідчили, що стали менше їздити автомобілем.

Персоналізовані плани поїздок

Такі програми передбачають інформування містян про альтернативні автомобілю варіанти поїздок, а також заохочення обирати саме їх: знижки на громадський транспорт тощо. Подібні експериментальні плани запровадили у Марселі, Мюнхені, Маастрихті й іспанському Сан-Себастьяні. Завдяки цьому вдається знизити автомобілекористування на 6-12%. Цифра видається не надто великою, але ефективність програми полягає в тому, що вона охоплює фактично все населення.

Шкільні плани поїздок

Два англійських міста — Брайтон і Гоув та Норвіч — запустили програми, описані вище, але націлені саме на учнів шкіл і університетів. Студентам і батькам школярів дають поради щодо альтернатив автівкам. Також покращують велоінфраструктуру. У Норвічі вдалося зменшити частку автомобільних поїздок на 11%, а от у Брайтоні і Гоуві ефективність виявилася вдвічі нижчою (про це — згодом).

Каршеринг

У Бремені та Генуї одна автівка у спільному користуванні заміняє 12-15 приватних. Муніципалітети цих міст збільшили кількість станцій і автомобільний парк каршерингових сервісів, а також інтегрували їх у мережу громадського транспорту та велоінфраструктури. Водночас деякі дослідження вказують, що стимулювання каршерингу заохочує до користування автомобілем тих містян, які не мають приватного транспорту.

Університетські транспортні сервіси 

У місті Катанія на Сицилії студентам пропонують безкоштовні проїзні та шатли до університетських кампусів. Як результат, 24% учнів відмовилися від поїздок автомобілем на навчання.

Університетські плани поїздок

Якщо у попередніх пунктах йшлося виключно про пряники, зараз з’являється батіг: запроваджувані університетами програми передбачають обмеження на паркування на території кампусу в поєднанні з заохоченням до альтернатив. Найбільшого успіху досяг Університет Бристоля — йому вдалося скоротити автомобільні поїздки на 27%, покращивши велоінфраструктуру та надавши студентам знижки на громадський транспорт.

Плани поїздок для офісів

Іноді плани поїздок запроваджують компанії для своїх працівників. Приємні бонуси так само поєднуються зі зменшенням кількості паркувальних місць біля офісу. З іншого боку, працівники можуть розраховувати на часткову або повну компенсацію проїзду в громадському транспорті й організовані компаніями шатли тощо. Звіт про такі заходи у 20 британських містах свідчить, що 18% людей відмовилися від автомобілів. Як зауважують дослідники, приклад Норвіча показує, що метод батога і пряника працює краще, ніж тільки пряника, як це робили у Брайтоні і Гоуві.

Платне паркування біля роботи

Компаніям обмежують кількість безкоштовних паркувальних місць біля офісу. Великий медичний центр у Роттердамі запровадив для працівників плату за паркування та водночас запропонував компенсації проїзду в громадському транспорті в обмін на паркомісця. Таким чином 20-25% співробітників пересіли з автівок. Муніципалітет Ноттінгема скасував безкоштовне паркування для всіх компаній, які мають понад десять місць на офісному паркінгу. Виручені кошти місто спрямувало на розширення трамвайної мережі.

Читайте також: Чи справді автомобілісти оплачують дороги міста своїми податками?

Корпоративні розвозки

Єдиний підхід, який передбачає самі лише пряники, що за ефективністю опинився у топ-7, — програма, яку запровадили в Утрехті. Муніципалітет об’єднався з приватними компаніями, щоб забезпечити працівникам безкоштовний проїзд у громадському транспорті й організувати приватні шатли, що сполучають транзитні зупинки з місцями роботи. Це підкріплювалося інформаційною кампанією. У результаті частка містян, що добиралися до центру міста автомобілем, впала на 37%.

Зони обмеження автомобільного руху

Рим заборонив рух автомобілів у центрі в певні години доби, за виключенням тих, хто живе безпосередньо в цій зоні, та тих, хто оплачує річний в’їзд. У визначені години обсяг трафіку в центрі впав на 20% і навіть в інші години, на які обмеження не поширюється, автівок стало менше на 10%.

Обмеження паркування і автомобільного руху

Значну ефективність у деяких містах Європи показала політика прибирання парковок і впровадження велопішохідних вулиць. Так, завдяки цим заходам автомобілекористування в центрі Осло знизилося на 19%.

Читайте також: Масова евакуація з Києва довела, що автівки на 80% відповідальні за забруднення повітря

Податок на затори

Піонером цієї стратегії став Лондон, який запровадив плату за в’їзд у певні центральні зони ще у 2003 році. Завдяки цьому вдалося зменшити трафік у центрі на 33%. Далі подібні заходи впровадили у Мілані, Стокгольмі та Ґетеборзі, де водії мають платити залежно від часу доби та дня тижня.

Читайте також: «У 2030 році Київ перетвориться на Таїланд», — прогноз транспортного експерта