КМДА може провести повторне голосування за перейменування станцій метро

КМДА може провести повторне голосування за перейменування станцій метро в муніципальному додатку «Київ Цифровий». Про це повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко в коментарі DW.

За його словами, нині думки депутатів міськради розділилися. Частина з них схиляється до проведення повторного голосування, аби до процедури не залишилося зауважень, а інша – до того, що вже проведене голосування не можна ігнорувати.

Голосування мешканців Києва за нові назви станцій метро проводилося в сервісі Google Docs – за що його й критикують. За словами голови ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталія Селика, використовувати результати, отримані шляхом такого голосування, не можна.

Читайте також: Перейменування станцій київського метро викликало хвилю критики

Водночас підготовка проєкту рішення про перейменування майже завершена, і днями його мають передати Київраді для опрацювання. Свій висновок мають підготувати профільні комісії міськради.

Крім того, днями депутати вирішили залучити до аналізу нових назв фахівців інститутів Академії наук України, Інституту національної пам’яті та інших установ. І вже на останньому етапі рішення мають затвердити депутати міськради.

На думку і Селика, і Бондаренка, залучити експертів необхідно і для того, щоб визначити те, чи взагалі потрібно перейменовувати усі п’ять станцій, і чи не стане це кон’юнктурним рішенням.

Наприклад, у випадку станції «Мінська» – ця назва асоціюється нині з державою з диктаторською владою, яка підтримує РФ у війні проти України або ж це столиця сусідньої країни, чиї громадяни допомагають українцям захищатися у цій війні. Назва «Бучанська» викликає дискусію про доцільність такого вибору з емоційної точки зору. Адже в підземці люди і так часто відчувають тривогу.

Селик зазначає, що у перейменуванні треба зважати на географічне розміщення станції, оскільки вони є географічним орієнтиром при пересуванні містом і визначають район, в якому вони розташовані, а іноді самі стають назвою для цілих районів. Наприклад, у іншому районі Києва будується ЖК «Варшавський», а ботанічний сад знаходиться на досить великій відстані від станції «Дружби народів», і до того ж він не один у столиці.

Бондаренко ж вважає цей аргумент не критичним: «Якщо ми подивимося на назви станцій київського метрополітену, то, м’яко кажучи, орієнтуватися в наземному плануванні вони допомагають не завжди».

На думку Селика, ще більшої плутанини у карту Києва може додати перейменування станції «Площа Льва Толстого», яку пропонують назвати на честь поета Василя Стуса.

«Перейменувати її на честь Василя Стуса можна лише за умови, якщо площу перейменують на його честь, і лише у такому порядку – спочатку перейменувати площу, а потім станцію, назвавши її “Площа Василя Стуса», – каже урбаніст. Але у такому разі міській владі варто подумати про перейменування існуючої вулиці Василя Стуса, розташованої в іншому районі міста, аби уникнути плутанини.