Поліцейські роздали дві сотні повісток у клубах Києва. Чи це законно?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Цими вихідними поліція Києва провела рейди нічними клубами, загалом перевіривши 420 закладів, — чи дотримуються вони комендантської години — та вручила повістки до військкомату понад 200 особам.

«З усіх перевірених у нічний час працювали два заклади. Виявлено 413 осіб, котрі порушили комендантський час. З-поміж цих громадян комісар перевіряв чоловіків призовного віку на наявність відповідних приписних посвідчень. У результаті 219 чоловікам було вручено повістки до військкомату», — повідомив голова столичної поліції Іван Вигівський.

Також зазначається, що дехто мав при собі наркотики, й проти таких осіб відкрили кримінальні провадження за ст. 309 (виробництво, виготовлення, придбання, зберігання без мети збуту). Ще понад 70 адміністративних протоколів склали за статтями про розпиття алкоголю в заборонених місцях, дрібне хуліганство та злісну непокору законному розпорядженню.

Армія як покарання

В Україні все частіше трапляються випадки, коли повістки вручають як покарання за правопорушення: за порушення громадського порядку, нетверезе керування автомобілем, секс у громадському місці, невиплату аліментів, нехтування комендантською годиною тощо.

Чимало хто вважає, що така практика принижує українських військових, бо фактично означає, що служіння в лавах ЗСУ — це покарання.

«Бо таке покарання знецінює щоденний ризик тисяч хлопців і дівчат, які добровільно пішли боронити країну. Всі ці п’яні повістки лише знецінюють їх героїзм, перетворюють армію на покарання, а в доповнення ставлять під загрозу життя бійців», — заявив засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук, який сам добровільно пішов до війська після 24 лютого.

Що каже закон?

У Генштабі ЗСУ визнають, що Україна потребує мобілізаційного ресурсу, але вручати повістки порушникам — зайве. Водночас юристи зазначають, що вручення повісток у такий спосіб не є незаконним, йдеться у матеріалі BBC.

«Повістка не є і не може бути формою покарання, але якщо йдеться про військовозобов’язаних, і якщо повістка виписана і вручена належним чином — юридичних порушень тут немає, радше морально-етичні питання», — пояснює Марія Звягінцева, юристка-аналітикиня правозахисної організації «Юридична сотня».

Відповідно до закону, будь-якому військовозобов’язаному громадянину можуть вручити повістку після встановлення його особи. Закон не визначає, де саме можуть вручати повістки. Однак це має робити має лише уповноважена особа — посадова особа центру комплектування, представники органів місцевого самоврядування чи роботодавець військовозобов’язаного.

Звягінцева наголошує, що повістка не означає автоматичну мобілізацію до війська — вона швидше є скеруванням для уточнення облікових даним чи для проходження військово-лікарської комісії. Людину не можуть мобілізувати без медичного висновку.