Третього липня в Єгипті відкрили лінію рейкового транспорту, яка сполучатиме Каїр і Нову адміністративну столицю, перевозячи до мільйона пасажирів на день.

Нова адмінстративна столиця, яка ще не має іншої назви, крім абревіатури НАС, готова на 70%. В уряді не виключають, що вона називатиметься Єгипет. Сюди планують перенести парламент, 30 міністерств, президентський комплекс, посольства тощо.

У 2015 році уряд почав будувати нову столицю просто посеред пустелі неподалік від Каїра, тому що в старій накопичилося забагато проблем. Зараз в агломерації, що розрослася на 3000 км², мешкають понад 22 мільйони людей, житла бракує, транспортна система на межі колапсу, а помилки містопланування стають все критичнішими, про що свідчить хоча б цей шляхопровід, який збудували в сантиметрах до вікон житлових багатоповерхівок. 

Нове ж місто вихваляють як футуристичний мегаполіс з розумними технологіями, сучасними хмарочосами, сонячними панелями та «зеленою рікою» — парком, який перерізатиме НАС уздовж. Передбачаєтся, що там житимуть 6,5 мільйона людей, на площі в 700 км², що можна порівняти з Києвом.

Гігантоманія та армія

Нова столиця трохи менше як повністю складається з мегаломанських проєктів:

• хмарочос Oblisco Capitale у формі давньоєгипетського обеліску стане найвищим у світі: один кілометр заввишки, 165 поверхів;
• інший хмарочос, Iconic Tower, буде найвищим в Єгипті та Африці;
• вже згаданий парк — вдвічі більший за нью-йоркський Централ-парк;
• парк розваг — найбільший у світі, вчетверо більший за Діснейленд;
• стадіон — другий за розміром в Африці;
• коптський собор Різдва Христова — найбільший за площею православний храм у світі;

• цей собор відкрили у 2019 році в один день із мечеттю Аль-Фаттах Аль-Алім, найбільшою в Єгипті, що вміщає 17 тисяч людей;
• велетенську ділянку площею 90 км2 займатиме комплекс міністерства оборони — Октагон, який перевищуватиме американський Пентагон за загальною площею будівель.

Загальна вартість будівництва нової столиці з нуля оцінюється в 40-65 мільярдів доларів. Його великою мірою фінансують єгипетські військові. Президент Абдель Фаттах Ас-Сісі — колишній голова міноборони, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2013 року. Головний підрядник — компанія ACUD, якою володіють міністерства оборони (51%) та житлового будівництва (49%).

Перший час значну частку інвестицій забезпечували компанії з ОАЕ, що викликало в єгиптян обурення: грандіозні проєкти, властиві для Дубаї, дивно виглядають у країні, де ВВП на душу населення становить 8% від еміратського. Зараз активним інвестором виступає Китай.

Армія платить — і армія отримає грандіозні прибутки, наголошує Al Jazeera. ACUD не лише заробить на продажу житла в новій столиці — а це вже недешеві квартири; на сайтах нерухомості складно знайти квартиру в НАС площею меншою за 150 м² і дешевшою за 100 тисяч доларів. Прибутки принесе також продаж нерухомості, яка звільниться в Каїрі після переїзду сотень державних і дипломатичних установ. Більшість із цих будівель розташована в самому центрі, часто просто біля площі Тахрір, і кожна коштує мільйони доларів.

«Уявімо, просто заради експерименту, що п’ять мільйонів людей дійсно переїдуть (з перенаселеного Каїра до нової столиці). Що тоді буде з рештою з нас?» — запитував каїрець Халед Фахмі, зараз професор історії в Кембриджському університеті, у статті для Egyptian Observer, коли ще НАС тільки починали будувати.

Вже зрозуміло, хто житиме в новому місті — військова, політична та соціальна верхівки. Стара столиця, Каїр, зі сміттям і забрудненим повітрям, відсутністю гідного житла, розваленими маршрутками замість нормального громадського транспорту, та всіма іншими проблемами буде кинута напризволяще. Влада та багатії просто збудували собі «елізіум».

Ось ілюстрація, яку наводить Фахмі. Зараз система метро Каїра налічує дві з половиною лінії. На 66 мільярдів доларів (одна з озвучених оцінок вартості будівництва нової столиці) можна було б збудувати 30 ліній метрополітену.

Нова адміністративна столиця може претендувати на звання найбільшої в світі закритої спільноти (gated community).

Урбаністичне пекло

Футуристичний рай, який собі намалювали єгипетські можновладці, — насправді урбаністичне пекло, вважає блогер-урбаніст* Адам Самсінг (який, до речі, після початку російського вторгнення не втомлюється чи не щодня коментувати перебіг війни, щиро вболіваючи за Україну).

*Редакція помилилась, назвавши блогера Adam Something американським. Насправді він угорець за походженням. Зараз у його профілі Youtube вказано, що він базується в Чехії.

Перше, на що він звертає увагу, — хмарочоси та велетенські споруди. Багатоповерхові будинки споживають забагато енергії, не є екологічними, позбавляють мешканців громадських просторів і ускладнюють транспортну систему. І, як відомо, нездорова пристрасть до великих об’єктів є характерною для диктаторських режимів.

Оскільки мегаполіс будується з нуля посеред пустелі, навіть парк буде вкрай неекологічним проєктом, адже споживатиме неймовірні об’єми води.

Та найбільшою проблемою Адам Самсінг вважає проєкт житлових кварталів. Вони розділені магістралями на шість-вісім смуг, у той час, як громадський транспорт зведено до мінімуму. Таке планування нагадує американські передмістя, де мала щільність робить відстані більшими, що змушує людей покладатися на машини та ускладнює соціальні зв’язки.

Каїр із новою столицею планують сполучити монорейлом вартістю 4,5 мільярда доларів, має значно меншу пропускну здатність, ніж метро. Але ж продовжити каїрське метро це надто нудно, а монорейл виглядає футуристично.

Нейтралізація площі Тахрір

Al Jazeera звертає увагу також на політичний аспект проєкту НАС. Колишній президент Єгипту Хосні Мубарак позбувся влади, саме втративши контроль над площею Тахрір у 2011 році. Протестувальники фактично створили власну «республіку» на центральній площі Каїра, позбавивши уряд Мубарака легітимності.

Рік країною керував Мухаммед Мурсі, перший демократично обраний президент Єгипту, доки його не повалили внаслідок військового перевороту в 2013 році. Відразу після цього нова влада почала захоплювати і громадський простір Тахріру.

Площу реконструювали, а на місці фонтану встановили давньоєгипетські монументи — гранітний обеліск і сфінксів із пісковика, які є автентичними археологічними пам’ятками, привезеними з храму в Луксорі (що нажахало археологів і музейників). На площі Тахрір тепер безліч охоронців.

«Думаю, таким чином влада ніби говорить людям: ця площа більше не належить народу, вона належить державі», — зазначає Халед Фахмі.

Будівництво нової адміністративної столиці, географічно віддаленої від народу, — наступний крок цементування влади.