У Львові затвердять польські стандарти догляду за деревами
У Польщі три стандарти є на столі практично кожного міського працівника, який має справу з деревами.
У Польщі три стандарти є на столі практично кожного міського працівника, який має справу з деревами.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У Львові перекладуть українською та впровадять стандарти догляду за деревами в місті, розроблені польською організацією Instytut Drzewa, повідомила Олександра Сладкова, голова управління екології департаменту містобудування Львівської міськради.
У Польщі три стандарти, за її словами, є на столі практично кожного міського працівника, який має справу з деревами.
Стандарт визначає необхідні чи навпаки заборонені процедури для дерев у тому чи іншому віці. Зокрема, будь-яке втручання в дерево віком понад 60 років має бути чітко обґрунтованим, адже в такому дереву легко завдати шкоди.
«Чим більше правильних втручань здійснено від наміру посадити дерево до його дорослого стану — тим меншими є втручання, ризики і, врешті-решт, кошти на утримання протягом всього подальшого життя дерева в місті», — пояснює Сладкова.
Цей документ роз’яснює, як не нашкодити деревам при ремонтах, реконструкціях, прокладанні мереж, новому будівництві. Описано весь процес від початку проєктування і до завершення благоустрою.
Особлива увага — до розкопів коренів, адже здоров’я саме кореневої системи найбільше визначає здоров’я і стійкість дерева. Крім того, є рекомендації, в яких випадках краще проводити заміну дерева, ніж намагатись зберегти усіма силами.
«Цей стандарт особисто для мене виявився найцікавішим. В нас, на жаль, все зведено до загальних фраз, особистого досвіду та інтуїтивних відчуттів тих, хто обстежує з вироком “аварійне” чи “не аварійне”. Насправді, як легко здогадатися, все набагато складніше», — коментує Сладкова.
Діагностика починається з оцінки цінності дерева відповідно до різних параметрів. А лише після того оцінюються його вади. Інформація сумується і оцінюється ризик.
Ступінь ризику визначає дату наступного обстеження. Для якогось дерева це 10 років, для якогось може бути три місяці. З докладною інструкцією цю роботу може робити один інспектор. Комісія збирається лише тоді, коли ситуація критична.
«Польща прийшла до цих стандартів, пройшовши дещо інший шлях, ніж ми. Коли в нас в 90-х і 2000-х жодних реконструкцій не було, в них більшість вулиць обездеревили на догоду страхам мешканців, що дерева впадуть чи зроблять тінь вдома, і що дуже треба паркомісця і “ще одну смугу”. Тому тепер тут цінують кожне дерево», — зазначає Сладкова.
В парках також, за її спостереженнями, відбувалася інша, ніж в Україні, ситуація. Відсутність проміжку в догляді зумовила появу великої кількості густих і часто інвазійних самосівів, а також стихійні висадження дерев мешканцями. Тому питання покращення стану парків через розущільнення там не стоїть.
Читайте також: Як працює «зеленбуд» у Кракові?
До вересня три стандарти планують перекласти українською, провести у Львові навчання кожному стандарту для відповідних служб, затвердити стандарти на місцевому рівні. Сподіваються, що стандарти вдасться ухвалити й на національному рівні.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті