Київська житлова програма для «квартирної черги»: аналітики пояснюють, що з нею не так

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24968 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

14 липня Київрада затвердила програму забезпечення житлом людей, які потребують поліпшення умов, — щоб зменшити квартирну чергу в столиці. До 2024 року планують збудувати 1 628 квартир. Вартість програми — 1,2 мільярда гривень.

При цьому в самій програмі зазначено, що на квартирному обліку в Києві перебуває 68 тисяч сімей, декотрі чекають на квартиру з 1975 року.

Експерти Сedos схвалюють те, що депутати визнають потребу Києва збільшити кількість соціального і тимчасового житла у муніципальній власності. Однак документ, на їхню думку, містить і багато ризиків.

Програму впроваджуватимуть за шістьма напрямками:

1. Соціальне житло

156 квартир

Людям, які потребують соціального захисту, безоплатно надається житло у користування, доки їхній матеріальний стан не дозволяє їм самостійно забезпечити себе житлом.

«Наявні дані “квартирних черг” і обліків застаріли й потребують оновлення. Наприклад, на обліку в загальній “квартирній черзі” можуть стояти люди, які вже мають житло у власності або можуть забезпечити себе житлом самостійно, оскільки критеріями для взяття на облік у ній є кількість житлової площі, яка припадає на людину», — зауважують у Cedos.

2. Доступне житло

153 квартири

Людина купує житло у приватну власність, але частина оплачується з бюджету: 30% для людей з загальної «квартирної черги» і 50% — для учасників АТО/ООС.

3. Тимчасове житло

87 квартир

Тимчасове житло подібне до соціального, але ним забезпечують передусім внутрішньо переміщених осіб.

«Це не відповідає наявним потребам в такому житлі, які значно зросли протягом останніх кількох місяців, адже значно збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб і людей, які втратили житло, — коментують у Cedos. — Найбільш прийнятним для них могло б стати житло з соціального або тимчасового фонду, якби воно існувало у потрібних кількостях».

4. Іпотечні житлові кредити

120 квартир

Як і у випадку «доступного житла», з бюджету сплачується 30% або 50% вартості квартири, яка переходить у приватну власність людини. Водночас людина сплачує перший платіж у розмірі 1% вартості, а інші 69% або 49% – за кошти іпотеки.

5. Кредити для молоді

900 квартир

Бюджет покриватиме вартість користування іпотечними кредитами (до 20 років) у розмірі облікової ставки Нацбанку для молодих людей, які перебувають у «квартирній черзі».

6. Житло в оренду з викупом

212 квартир

Людям із «квартирної черги» надаватимуть житло у довгострокову оренду (до 30 років) із викупом.

«Такі програми не можуть бути пріоритетними в умовах обмежених ресурсів, адже допомагають реалізувати право на житло людям, які вже мають певні заощадження на виплату частини його вартості, тоді як без житла залишаються ті, хто не мають ресурсів узагалі, навіть на оренду житла», — наголошують аналітики.

Крім того, в умовах війни й економічної нестабільності у людей та в міському бюджеті може не виявитися достатньо коштів, щоби обслуговувати кредити у майбутньому.

Читайте також: Відбудова України – шанс на справедливу житлову політику. Якою вона має бути?

Нагадаємо, нещодавно комісія Київради погодила програму «реконструкції» застарілого житла. Критики кажуть, що йдеться про його знесення.