Українці проголосували за тризуб на щиті монумента Батьківщини-матері

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 291 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Національний музей історії України у Другій світовій війні

Сьогодні завершилося опитування про майбутнє символіки на щиті монумента «Батьківщина-мати» у Києві, ініційоване Мінкультом. Опитування зібрало 778 218 голосів.

Найбільшу кількість голосів (85%) набрав варіант «замінити на Тризуб — Державний Герб України». За варіант «зняти радянський герб і залишити щит чистим» віддали свій голос 9% опитуваних, а варіант «залишити все як є» набрав найменше голосів — 6%.

Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні та був відкритий в 1981 році. Він вважається найвищою скульптурою у Європі.

Спроби українізації монументу вже були. Його вдягали в український маковий вінок, підсвічували вночі синьо-жовтими кольорами. За словами міністра культури Олександра Ткаченка, поки на монументі герб СРСР, він «не стане українським».

Перший проєкт розробив в 1970-х роках скульптор Євген Вучетич. В 1974 році Вучетич помер, проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай, змінивши початковий задум. Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого солдати форсували б річку.

В інтерв’ю Радіо Свобода культуролог Максим Стріха розповів, що вже тоді неофіційно – в колах інтелігенції – лунало невдоволення, що скульптура таких велетенських розмірів є прикладом класичної радянської гигантоманії та монументалізму. «Я от пам’ятаю власні враження 1982-го року, коли він з’явився, – то це було таке спотворення краєвиду Києва, що мені здається, що ні порожнє місце на щиті, ні тризуб цьому монументові не допоможуть», каже він.

Читайте також: Радянський герб на Батьківщині-Матері технічно неможливо демонтувати, стверджує мистецтвознавиця