Житлова проблема не є чимось незвичним для більшості великих міст, однак передбачалося, що Швеція, громадяни якої сплачують найвищі у світі податки на соціальний захист, стане виключенням. Однак житло у Стокгольмі лишається недосяжним для більшості, особливо для молоді, йдеться у матеріалі Bloomberg CityLab.

Після війни тут склалася система, завдяки якій кожен швед має право пожиттєво знімати квартиру, вартість якої контролює уряд. У Стокгольмі 57% квартир перебувають у приватній власності, решта — доступне житло. Однак існує дефіцит квартир, і ті, кому не вдалося орендувати квартиру офіційним шляхом, звертаються на ринок суборенди, де житло не тільки в рази дорожче, але й процвітають корупція та насильство. Одна молода жінка, яка побажала не називати ім’я, шукала житло на ринку суборенди та регулярно зазнавала сексуальних домагань від орендодавців.

Видання наводить приклад Іди Юнссон — щойно їй виповнилося 18 років, перше, що вона зробила, це записалася у чергу на доступне житло. У віці 24 років їй вдалося отримати квартиру, й вона вважає, що їй дуже пощастило. Мало кому відомо, що муніципалітет резервує дві з 19 тисяч квартир спеціально для наймолодших громадян. Стати у цю чергу важливо відразу по досягненні повноліття — навіть кількаденне зволікання може подовжити очікування на роки.

Саме завдяки цьому Іді вдалося отримати 27-метрову квартиру в будинку XVII століття в історичній частині міста. За це житло вона платить лише 3500 крон (329 доларів).

Середня тривалість очікування у Стокгольмі складає 9,2 року, а в районах із найбільшим попитом може сягати 20 років. Для більшості молодих шведів, які працюють у столиці, варіанти два: віддавати шалені гроші за суборенду або знімати у передмісті, витрачаючи більше часу на поїздки.

Станом на кінець 2021 року, кількість людей у черзі на житло становила понад 736 тисяч.

Хоча вартість нерухомості у Стокгольмі відчутно впала цього літа, купівля житла лишається недосяжною для більшості. Відразу слід заплатити перший внесок у щонайменше 15% від вартості — для 30-метрової квартири він становить у середньому 44 тисячі доларів. За офіційними даними, 80% молоді не мають грошей на це, і їм залишається переплачувати за житло на ринку суборенди, й таким чином опинятися у пастці: доходи йдуть на високу ренту й заощадити на перший внесок неможливо.

У муніципалітеті вважають, що дефіцит не вирішити просто будівництвом нового житла, зокрема тому, що вартість матеріалів і логістики все дорожчає. Одним із чинників житлової кризи є те, що всі хочуть переїхати у Стокгольм.

Читайте також: Аналоги хрущівок у Стокгольмі: від квартир для бідних до найбажанішого житла

Торік прем’єр-міністр Стефан Льовен запропонував вирішити житлову проблему, запровадивши ринкові ціни на оренду нерухомості в нових будинках. Через це парламент висунув йому вотум недовіри.