Дамбу Київської ГЕС масово забудовують: кількадесят котеджів звели просто на земляному валу

Масова забудова захисної дамби Київської гідроелектростанції створює на споруду навантаження, на які вона не розрахована. Екологи вважають, що існують ризики руйнування захисної споруди, повідомляє DSNews.

Приблизно два десятки приватних будинків розташувалися просто на земляному валу завширшки кілометр, який має захищати лівобережні села від підтоплення.

«Дамба повністю земляна і призначена для повільної фільтрації дренажних стоків водосховища. Це дуже крихка споруда, у радянський час тут було заборонено не лише будувати, а й навіть їздити на вантажівках і паркувати легковики», — коментує виданню Олександр Соколенко з Національного екологічного центру.

На його думку, дамбу руйнують не лише великі будинки та намиви піску, але й те, що забудовники вирубили значну частину захисної лісосмуги, призначеної спеціально для всотування та утримування ґрунтових вод.

Як відбувалася забудова?

У Вишгородській міськраді зазначають, що землевідведення на дамбі почали оформлювати понад десять років тому. Тоді ж почали з’являтися перші будинки. Спершу на підставних осіб оформлювали дрібні ділянки по 10 соток, котрі поступово об’єднувалися у цілі садиби. Далі до них приєднали частину земель самозахопленням.

«Коли ми звірили реальне розташування котеджів і приватних територій із публічною кадастровою картою, то виявилося, що багатьох ділянок офіційно взагалі не існує», — каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Більшість захоплених територій формально належать до прибережної захисної зони, але насправді там приватні пляжі та причали для яхт і катерів.

«Депутати просто не в змозі вплинути на цей процес. На будь-яку спробу протистояти забудові чи відведенню землі будівельники показували нам усі необхідні папери від “Укргідроенерго” та від профільних міністерств», — нарікає депутат міськради Вишгорода Віктор Добровольський.

Земляна гребля майже по всій довжині обладнана спостережними свердловинами для контролю за станом ґрунтових вод. Однак, як пояснює Володимир Тимченко з Інституту гідробіології, доступу на ці пункти вже немає — там оточені парканами приватні ділянки з охоронцями і собаками.

Якими можуть бути наслідки?

У квітні фахівці Національної академії наук публікували розрахунки наслідків руйнування дамби Київської ГЕС. При моделюванні розглядали два сценарії руйнування бетонної греблі внаслідок ракетних ударів.

Навіть найгірший і малоймовірний варіант — з руйнуваннями всієї центральної частини греблі — не призведе до затоплення Києва, як стверджувалося у скандальному прогнозі «ченця-еколога». Серед житлових зон столиці найвразливішими є Русанівські сади. Жителі цього району, які не встигнуть евакуюватися протягом кількох годин, муситимуть підійматися на другий поверх.