У Львові для переселенців переобладнають колишній диспансер, але не всі в захваті від ідеї
Деякі вимушені переселенці не думають, що приміщення колишнього тубдиспансеру безпечне.
Деякі вимушені переселенці не думають, що приміщення колишнього тубдиспансеру безпечне.
У Львові приміщення колишнього тубдиспансеру переоблаштують під житло для внутрішньо переміщених осіб. Кошти на це видділяють Європейський Союз та Міжнародна фінансова корпорація, пише DW.
Зараз у львівських модульних містечках проживає до 30 родин. Під житло у міськраді вирішили переобладнати лікувальний корпус на вулиці Замарстинівській – колись там розміщувався туберкульозний диспансер.
Профінансувати реновацію будівлі для тимчасового житла для вимушених переселенців у Львові погодилась Міжнародна фінансова корпорація. Західні партнери готові надати українським містам 25 мільйонів євро, з яких Львів отримає приблизно п’ять мільйонів євро.
В оновленому приміщенні зможе проживати до 80 осіб. Будинок функціонуватиме як гуртожиток сімейного типу: там є кімнати для проживання, загальна кухня, окремі жіночі і чоловічі туалети, а також вбиральні для осіб з інвалідністю.
Обрана для проєкту будівля до 2019 року функціонувала як туберкульозний диспансер. 70-річна Людмила Попова з Лисичанська також має інвалідність. Коли вона дізналась про ймовірний варіант поселення її в будівлю колишнього тубдиспансеру, то спершу замислилась, а потім сказала, що нічого страшного в цьому не бачить: «Після того, що ми пережили, туберкульоз вже не страшний».
Водночас не всі мешканці модульного містечка в захваті від ідеї. Степан Гуров з Краматорська, наприклад, має інвалідність, але не хотів би туди переселятись. «Я вже краще тут. Як постаратись, то можу і без палички ходити. Тим більше, я не поїду без родини. А для моїх онуків, не думаю, що в такому закладі буде добре». Своєю чергою, у Львівській міськраді запевняють, що приміщення є безпечним. Вони звернулись у лабораторний центр в місті Львові для проведення дезінфекції і контрольного обстеження приміщень.
Лікар-епідеміолог і голова ГО «Інфекційний контроль в Україні» Андрій Александрін пояснив, що раніше у радянській медичній школі справді існувало переконання, що шлях передачі туберкульозу не тільки повітряний, але й крапельний і контактний. Це, за його словами, не доказово.
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті