За даними ООН, Україна є однією з найбільш замінованих країн світу. Понад 80 тисяч квадратних кілометрів території потребують очищення від мін та вибухонебезпечних залишків. Російське повномасштабне вторгнення завдало збитків навколишньому середовищу України на 36 млрд євро. Під загрозою перебувають мільйони гектарів природних заповідників.
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Стрільця, близько 20% заповідних територій в Україні перебувають під загрозою знищення, і вже зафіксовано близько двох тисяч випадків шкоди навколишньому середовищу.
Осягнути масштаби екологічної катастрофи
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник розповідає, що військова агресія не залишила вцілілим жоден компонент довкілля: повітря, води, ґрунтів, тваринного та рослинного світів. Також постраждали об’єкти інженерної інфраструктури, що сприяють збереженню довкілля.
«Для відновлення довкілля потрібен один трильйон гривень. Та кожного дня цифра збитків збільшується. Координаційний штаб Держінспекції працює 24/7 разом із правоохоронними органами, щоб фіксувати завдану шкоду і робити обрахунки», – говорить Гречаник.
Слідкують за ситуацією й недержавні ініціативи. З початку повномасштабного вторгнення громадська організація «Екодія» проводить власний моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Станом на 21 жовтня в організації зафіксували 624 випадки. Детальніше дізнатись про факти ураження навколишнього середовища можна на інтерактивній мапі, яка регулярно оновлюється співробітниками організації.
«Значної шкоди завдають бойові дії на лінії розмежування – території східних та південних областей. З іншого боку, й тривала окупація без бойових дій може завдати серйозних пошкоджень. Через будівництво Кримського мосту та дач для високопосадовців на півострові було знищено цінні природоохоронні території. Відновити їх може бути важче, ніж після бойових дій», – розповідає екологічна активістка Оксана Омельчук.
Дуже показовим є стан Опуцького природного заповідника в Криму, який росіяни перетворили на військовий полігон. Бомбардування, рух техніки, підриви акустичних бомб в морі та висадка десанту під час російських навчань спотворили місцеві приморські, степові, лиманні ділянки.
Екологічна активістка Оксана Омельчук каже, що вибухи снарядів призводять до забруднення територій, а також загибелі великих тварин, бо вони частіше активують міни. Небезпечними є й пожежі, які важко гасити в умовах бойових дій.
За даними звіту WWF, найбільші площі лісів, які опинилися в небезпечній зоні через військові дії, розташовані у Чернігівській (423,5 тис. га), Сумській (287,9 тис. га) та Луганській (205,1 тис. га) областях. В Житомирській, Київській, Харківській областях та Чорнобильській зоні відчуження небезпечні зони сягають 126-165 тис. га. Всього через військові дії, в небезпечній та окупованій зоні опинилися близько 1 849 тис. га лісів.
Заступник міністра зауважує, що обстріли крилатими ракетами, вибухи мін та інших небезпечних предметів спричинили близько 600 пожеж площею 13 тисяч гектарів. Також довкілля сильно страждає через горіння нафтопродуктів, а шкідливі хімічні речовини, потрапляючи в ґрунт, руйнують його.
Яка ситуація із природоохоронними територіями
За словами Руслана Гречаника, війна вже вплинула на 812 природоохоронних зон, загальна площа яких становить майже мільйон гектарів або 20% від загальної площі всіх заповідних територій України. Найбільше зазнали шкоди території, які знаходяться під окупацією та ті, на яких проходили бойові дії.
Під загрозою знищення опинились 16 Рамсарських об’єктів (водно-болотні угіддя міжнародного значення), близько 160 територій Смарагдової мережі (мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні) та два біосферні заповідники. Частина національних природних парків знаходиться на межі гуманітарної катастрофи.
«Агресор не зважає на природоохоронний статус територій і використовує їх як плацдарм для своїх військових дій», – каже заступник міністра довкілля.
Чиновник називає національні парки, що опинились під окупацією ворога: «Великий Луг» (Запорізька область), «Приазовський» (Запорізька область), «Чарівна Гавань» (Крим), «Меотида» (Донецька область), «Білобережжя Святослава» (Миколаївська область), «Джарилгацький» (Херсонська область), «Нижньодніпровський» (Херсонська область), «Олешківські Піски» (Херсонщина), «Кам’янська січ» (Херсонська область), «Кремінські ліси» (Луганська область) та «Азово-Сиваський» (Херсонщина)».
Через війну служби охорони природно-заповідних територій часто не можуть виконувати свої функції, забезпечити належну охорону, збереження рідкісних видів тварин та безпеку своїх співробітників. На межі гуманітарної кризи опинились Чорноморський біосферний заповідник, національні парки «Азово-Сиваський», «Джарилгацький», «Меотида».
Руслан Гречаник розповідає, що міністерство комунікує на рівні керівників із парками та заповідниками, що опинились під окупацією. Зокрема, виплачують заробітну плату працівникам, допомагають матеріально та надають роз’яснення щодо поточних питань. Водночас у березні екологи оголошували збір на допомогу біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
«Усі нагальні проблеми щодо утримання колекцій, охорони та збереження природних і штучних екосистем Біосферного заповідника «Асканія-Нова» вирішуються за допомогою благодійних внесків», – повідомляла адміністрація заповідника в липні.
В жовтні бренд української дизайнерки Ясі Хоменко RCR Khomenko виготовив наліпки, які можна наклеїти на одяг праскою, на підтримку заповідника «Асканія-Нова». Прибуток з продажу планують перерахувати на закупівлю кормів для тварин на холодну пору року.
Як проходить розмінування територій
За попередніми оцінками ДСНС близько 170 тисяч квадратних метрів забруднено вибухонебезпечними предметами та мінами. Це території, окуповані росіянами, а також ділянки, де перебували ворожі війська та проходять бойові дії. Однак, ці цифри є не остаточними.
Головний фахівець відділу організації піротехнічних робіт ДСНС Микола Дідик розповідає, що працівники спершу займаються розмінуванням населених пунктів, щоб допомогти із відновленням життєдіяльності. Оскільки звільнених територій стає все більше, то туди направляються додаткові підрозділи. Тому очищення природних об’єктів уповільнюється, бо робота в лісах, полях більш тривала та складна. Боєприпаси з часом опиняються в ґрунті, а міни можуть бути встановлені під невеликим шаром землі. Восени через опале листя вибухонебезпечні предмети стають ще більш непомітними.
Читайте також: Я помітив щось схоже на міну, що робити далі? Пояснюємо та показуємо
Вздовж всієї лінії зіткнення відбуваються постійні обстріли, що ускладнює виконання завдань працівниками ДСНС. Російські війська використовують системи дистанційного мінування (міни ПОМ-2 та ПОМ-3 з механізмом самоліквідації). Передбачити, коли вони спрацюють, складно. У міни ПОМ-3 також є додатковий сейсмічний датчик цілі, який реагує на кроки людини. Зелені протипіхотні «міни-пелюстки» мають маленьку кількість металу, тому їх складно виявляти за допомогою металошукачів.
Окрім цього, російські війська у великій кількості застосовують бойові касетні елементи по цивільним об’єктам, що заборонено міжнародними конвенціями.
«З 24 лютого по 18 жовтня підрозділами ДСНС здійснено 30924 залучення (виїзд піротехнічного підрозділу на виконання завдань за призначенням); виявлено, вилучено та знешкоджено 244 333 одиниці вибухонебезпечних предметів; а також обстежили територію площею понад 72 966 гектарів», – зазначають у відомстві.
За інформацією ДСНС, від мін та вибухонебезпечних предметів постраждали 173 людини, серед них 37 працівників ДСНС.
Що буде із відновленням?
Екологічна активістка Оксана Омельчук розповідає, що природа може візуально відновитись за декілька десятиліть, якщо їй не заважати. Але наслідки забруднення будуть довго присутні у рослинах та тваринах, що позначатиметься на мутаціях та загальному стані здоров’я. Щоб це подолати, варто збільшувати площі, які охоронятимуться. Адже багатше біорізноманіття допоможе подолати несприятливі фактори.
«Консервація порушених земель та створення нових природоохоронних об’єктів мають стати невіддільними частинами повоєнного відновлення України. Значно довше будемо мати справу з вибухонебезпечними пристроями. Багато з них не лежать на поверхні, а занурені в землю та певну глибину, що може зробити неможливим їх вчасне виявлення. Остаточне очищення може зайняти сотню років», – зауважує представниця «Екодії».
На думку фахівця ДСНС, процес із розмінування триватиме довго. Повоєнний досвід країн на Балканах показує, що це може тривати понад 20 років. В деяких місцях процес розмінування ще досі відбувається. Просто зараз в Україні наклались боєприпаси Першої світової (на західній частині країни), Другої світової та сучасної воєн.
За словами Миколи Дідика, наразі ДСНС активно проводять міжнародне співробітництво щодо розмінування та підвищення потенціалу піротехнічних підрозділів. Відомство співпрацює із Данською радою зі справ біженців, компанією Halo Trust, організацією «Норвезька народна допомога» та Естонською асоціацією рятувальників. Вони надають обладнання, проводять тренінги за потреби, а також безпосередньо виконують роботи із розмінування. Ключовими донорами у проєктах виступають США, Великобританія, Німеччина, Польща, Естонія та Данія.
На відновлення довкілля треба дуже багато коштів, тому в Міндовкіллі розраховують не лише на підтримку партнерів, а й на відшкодування збитків Росією після міжнародних судів. Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля.
«Ми вже долучились до європейської програми Life, яка фінансує проєкти у галузі екології. Це дасть Україні понад п’ять мільярдів євро допомоги. Також подали на конкурс 30 проєктів, якщо вони пройдуть відбір, то отримаємо суттєву міжнародну допомогу», – говорить чиновник.
Після закінчення війни Міністерство планує зробити щонайменше десять національних парків європейського зразка, а також розвинути решту. Хочуть розбудувати туристичну інфраструктуру: створити кемпінги, глемпінги. Також мають намір залучати інвесторів для відновлення національних парків.
Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті