Нещодавно Київрада мала розглядати питання про забудову київських валів та двох гектарів землі на Броварському проспекті. Проте після суспільного розголосу ці теми з порядку денного зняли. Під час воєнного стану забудовники намагаються скористатись ситуацією, аби відхопити шмат землі чи знести історичну забудову. Розповідаємо про найбільш резонансні випадки.   

Що відбувається із територією поблизу Голосіївського парку

Варя Боброва з родиною жили в центрі міста, але через забруднене повітря її діти часто хворіли на респіраторні захворювання. Не додавало оптимізму й те, що поряд з будинком виросла нова багатоповерхівка – New York Concept House. Щільність забудови навкруги збільшувалася. Тож, підсумувавши всі фактори, сім’я вирішила перебратися ближче до природи – Голосіївського парку та придбала там нове житло. Родина поселилась в сталінці на вулиці Родимцева наприкінці 2021 року. 

Вже третього січня цього року Варя вийшла на балкон своєї оселі і побачила, як під будинком представники Київблагоустрою зносять гаражі місцевих жителів, аби розчистити ділянку для нового будівництва.

«Гаражі належали мешканцям нашого будинку, але не були належним чином оформлені. Люди користувались ними десятиліття й нікому не заважали. Зносили ці споруди разом із власними речами місцевих. Деякі гаражі були капітальні, а доручення на знесення стосувалися лише тимчасових споруд.  Ми намагались блокувати техніку до приїзду поліції, але правоохоронці стали на бік комунальників. Закінчилось це тим, що приїхав підрозділ тактично-оперативного реагування і нас відтіснили. З цього моменту ми почали шукати більше інформації про цю ділянку», – розповідає Варя. 

Мешканці сусідніх будинків зʼясували, що ділянка має підозрілу історію. У 2004 році її передали в оренду ТОВ «МЖК Оболонь» під житлову забудову, хоча до цього вона була на балансі в Національного університету біоресурсів і природокористування. Однак у 2013 році в університеті спалахнула велика пожежа, в якій згорів великий архів з документами. Тому дізнатись цільове призначення до 2004 року дуже складно. Компанія МЖК «Оболонь» двічі продовжувала оренду в судовому порядку, а торік віддала ділянку в суборенду компанії «Голосіївські вежі». 

Наприкінці вересня на територію заїхав КАМАЗ із наліпками ЗСУ та перепусткою Нацгвардії на лобовому склі. На автівці привезли будівельні матеріали та встановили паркан. Місцеві викликали військову прокуратуру, щоб з’ясувати обставини. Однак по приїзду військових водій вантажівки зник. Евакуювати машину не змогли, бо для цього не було потрібних ресурсів та часу. Згодом КАМАЗ зник.  

Варя розповідає, що компанія «Голосіївські вежі», встановивши паркан, захопила шматок прибудинкової території сусідніх будинків прибирання якої оплачується його жителями. Мешканці написали скаргу, тому тимчасово картку на порушення благоустрою припинили (картка дає можливість виконувати будівельні та земельні роботи з порушення благоустрою міста, зокрема зводити паркан). 

Місцеві дізнались, що в серпні забудовник оформив містобудівні умови та обмеження (МУО). Цей документ є основою для отримання подальшої документації, яка дозволяє будівництво. Проте його не можна переглянути через закриті реєстри у зв’язку з воєнним станом.

«Забудовник показав тільки першу сторінку і не дозволив ознайомитись з тим, що всередині. Наразі ми намагаємось дізнатись про обмеження»,  – каже Варя. 

В компанії «Голосіївські вежі» «Хмарочосу» повідомили, що на земельній ділянці по вулиці Генерала Родимцева проводять підготовчі роботи перед будівництвом житлового комплексу на підставі зареєстрованого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок підготовчих робіт. Зокрема, встановили огорожу на орендованій ними земельній ділянці. 

Там зазначають, що будівельні роботи розпочнуть після завершення воєнного стану та отримання відповідних дозвільних документів.

Варя зауважує, що на фасаді їхнього будинку вже зʼявилась тріщина. Вочевидь, будівництво житлового комплексу із двох 24-поверхівок може призвести до більших руйнівних наслідків.

Схожа доля може чекати й на водонапірну вежу 1955 року, яка розташована неподалік. На вежі, зокрема, є круговий балкон, який міг би стати оглядовим майданчиком. Башту збудували за проєктом архітекторів інституту «Київпроект». Споруда ще у лютому перебувала у власності держави, а саме Міністерства освіти та науки. Однак представники забудовника повідомляли мешканцям, що хочуть демонтувати її через аварійний стан. 

«Коли буде розпочато реалізацію інвестиційно-будівельного проєкту законні вимоги та інтереси мешканців сусідніх будинків будуть враховані. У встановленому законодавством порядку будуть вирішені майново-правові питання з власниками наявних споруд (водонапірна вежа тощо). Компанія налаштована на конструктивну співпрацю з мешканцями з метою організації сучасного та комфортного життєвого простору»,  –  каже директор компанії «Голосіївські вежі» Віктор Горбай. 

У 2007 року створили НПП «Голосіївський», а у 2019 році прийняли положення про охоронні зони національного природного парку. Згідно з яким заборонено проводити будівельні роботи ближче 250 метрів до меж парку. Ділянка ж розташована впритул до парку, у двадцяти метрах. 

На думку забудовника, немає правових підстав стверджувати про порушення з боку компанії вимог природоохоронного та/або будівельного законодавства. 

«Концепція житлового комплексу буде враховувати розташування ділянки неподалік від паркової зони та гармонійно доповнюватиме наявну забудову. У майбутньому житловому комплексі буде передбачено розташування приміщень для задоволення соціально-побутових, спортивних та культурних потреб мешканців, а прибудинкова територія стане місцем комфортного відпочинку жителів», – повідомили нам в компанії.

Місцеві жителі створили петицію, щоб змінити призначення ділянки із житлової до рекреаційної зони. На території ростуть кілька десятків дерев, фруктовий сад та столітні дуби. 

«Нещодавно на території встановили яскраву ілюмінацію, підсвітили всю ділянку прожекторами та поставили вагончик з охоронцем. Це в той час, коли наші будинки сиділи без світла. Ми спершу звернулись до поліції, але ті не відреагували. Потім звернулись на 1551 до контактного центру Києва, там таки домоглись відключення зайвого освітлення», – говорить Варя.

Яка ситуація із садибою Маліна 

У 2017 році компанія «Сервіт» звела 11-поверховий клубний будинок Turgenev впритул до будівлі ХІХ століття. Наступного року відбулася перша спроба знести будинок Василя Маліна, однак після суспільного розголосу демонтаж припинили.

Садиба збудована в 1890 році. Вона розташована на вулиці Тургенєвській, 22. У 1911-1915 рр. в ній мешкала родина заможних міщан Зеленських. Це остання дерев’яна будівля тих часів, що розташована по вулиці. 

Минулого літа забудовник почав розбирати садибу, наслідком чого стало кримінальне провадження та арешт нерухомості. На початку осені 2021 року забудовних знову намагався знести садибу Маліна. Муніципалітет розпорядився демонтувати будівельний паркан. 

Після початку російського вторгнення забудовник поновив руйнування історичної будівлі, знову встановив паркан і зараз будує житловий комплекс.

Активіст Дмитро Перов розповідає, що перше рішення суду про заборону будівельних робіт було прийнято рік тому, але влітку цього року вони знову взялись за своє. Коли приїхала поліція і показала рішення суду, то забудовник повідомив, що проводить реконструкцію будівлі. Тому в липні прокуратура звернулась із новим зверненням – накласти арешт із забороною проводити будь-які будівельні роботи, зокрема здійснення реконструкцій. 

Пʼятого вересня 2022 року забудовник подавав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду про накладення арешту на цю ділянку. Київський апеляційний суд відмовив у скарзі у повному обсязі, продовжив дію накладеного арешту міською прокуратурою.

Попри всі ці обставини, 17 жовтня, коли в Києві росіяни атакували дронами-камікадзе будинок на Жилянській та обʼєкти інфраструктури, компанія поновила роботу на майданчику.

«В той день було багато тривог та прильотів. Мені написали місцеві мешканці про те, що на Тургенєвській відновились роботи. Я спершу не повірив. А згодом мені зателефонували вдруге десь о пів на одинадцяту. Сказали, що будівельники щось свердлять», –  розповідає юрист. 

Дмитро разом із друзями-військовими поїхали на майданчик. Під час воєнного стану військові можуть перевіряти документи в будь-який підозрілих осіб під час комендантської години. Він зауважує, що наразі це єдиний дієвий метод зупинити незаконні будівельні роботи, адже немає хорошого інструментарію для виконання рішення суду. Поліція зараз може приїжджати через шість чи вісім годин після виклику. 

«Через три хвилини після нашого приїзду всі незаконні роботи зупинились. Працівники сховались в будинок, в який ми не могли заходити, адже він у власності компанії “Сервіт”. Водночас земля знаходиться у комунальній власності. Лише після приїзду людей у формі та зі зброєю, робітники припиняють свою діяльність», – каже активіст. 

За словами Перова, наступного ранку ситуація повторилась –  будівництво відновилось. Дмитро приїхав на місце та зателефонував в поліцію. Також викликав слідчо-оперативну групу, бо забудовник відмовився виконувати рішення суду. Після приїзду оперативної групи робітники знову сховались. 

«Ситуація виходить така, що треба кожного дня приходити до майданчика зі стільцем і цілий день спостерігати за всім, що відбувається», – говорить юрист.

«Хмарочос» звернувся за коментарем до компанії ТОВ «Сервіт», однак на момент публікації відповідь так і не отримав. 

Що сталось із будинком на Подолі

Історія із будівлею в Цимлянському провулку, 3А розпочалась у 2021 році. Тоді відбувся перший демонтаж споруди – знесли дах. В серпні цього ж року за рішенням Київради «Про організаційні заходи щодо збереження об’єктів ХІХ–XX ст. на території міста Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження» обʼєкт набув статус цінної історичної забудови. Активіст Дмитро Перов розповідає, що річний мораторій наклали, щоб дослідити історичну цінність споруди та прийняти рішення щодо надання охоронного статусу будинку. Але цього не сталося досі. 

Подільську будівлю звели у 1902 році у цегляному стилі з елементами неоренесансу. На той час у будинку працювала поліційна дільниця. Споруда розташована в Центральному історичному ареалі, в межах пам’ятки місцевого значення «Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро».

Наразі об’єкт перебуває у власності ТОВ «Дніпро-2002», а земля належить громаді. 

Цільове використання комунальної ділянки, яка знаходиться в тимчасовій оренді, призначене для реконструкції нежитлового будинку під офісно-учбовий центр з подальшим його обслуговуванням та експлуатацією. Забудовник планує звести шість-вісім поверхів площею в 700 квадратних метрів.

Мешканці Подолу 25 лютого повідомили, що будівлю в Цимлянському провулку намагаються зруйнувати. 

«На другий день після початку повномасштабного вторгнення Росії, почали демонтувати будинок. Я не міг фізично навіть дістатись до місця через те, що не працював громадський транспорт. А вони знайшли будівельників і техніку для цього»,  –  розповідає активіст.  

Завдяки суспільному розголосу на деякий час вдалось зупинити роботу на майданчику. Але не надовго. Вже в квітні місцевий житель Павло Калюк зняв на відео черговий демонтаж. За словами Перова, у забудовника були відсутні погодження Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та Міністерства культури.

«Мій товариш із Подолу, який наразі служить, опинився у квітні на ротації в Києві. Другу не байдужа доля його району, тому ми разом поїхали на місце розбиратись. Після нашого приїзду вся робота припинилась. Працівники розбіглись. А через декілька хвилин приїхали дві машини поліції»,  –  розповідає Дмитро Перов. 

Він додає, що такий метод не є дієвим у довгостроковій перспективі, адже вже в червні цього року на майданчик вчергове заїхала будівельна техніка. Робітники майже повністю знесли історичну будівлю – від неї залишилось лише частина стіни. Також розібрали дах сусідніх флігелів. 

«Київська міська рада повинна звернутись в Господарський суд, щоб розірвати договір оренди через нецільове використання земельної ділянки. Ця ділянка передавалась в експлуатацію й обслуговування даної будівлі. Якщо забудовник знищив майно, то відпадає цільова підстава укладення договору»,  –  зауважує юрист Перов. 

«Хмарочосу» не вдалось звʼязатись із компанією ТОВ «Дніпро 2002» для отримання коментаря, оскільки офіційний телефон товариства наразі недоступний. 

Замість висновку

Навіть під час воєнного стану зупинити руйнацію історичних памʼяток складно. Попри те, що українці долають всіма силами зовнішню загрозу, доводиться вирішувати й внутрішні проблеми. Лише суспільний розголос та привернення уваги громадськості допомагає зупиняти процес незаконного будівництва та знесення цінних архітектурних споруд. Хоча й цього, як у випадку із майже вщент зруйнованим будинком на Подолі, буває недостатньо.