У Європі впроваджують термін «транспортна бідність». Про що ідеться?

У звітах Дослідницької служби Європарламенту (EPRS) почав з’являтися термін «транспортна бідність». Це відносно нове й мало вивчене поняття, що позначає «брак адекватних транспортних послуг, необхідних для доступу до роботи й базових сервісів, або ж неможливість оплатити ці послуги», повідомляє TheMayor.EU.

Транспортна бідність тісно пов’язана з такими соціальними явищами, як низький дохід, інвалідність, вік, а також з географічними та різними регіональними структурними проблемами.

Європарламент визначає такі головні елементи транспортної бідності:

• відсутність транспорту: брак маршрутів громадського транспорту та інших альтернатив, великі інтервали руху тощо;
• неінклюзивність: наприклад, недоступність для людей з інвалідністю;
• економічна недоступність: зависока ціна квитка. Зокрема, підвищення тарифів стає відчутним для домогосподарств, якщо витрати на транспорт перевищують 10% від їхнього бюджету;
• завеликий час у дорозі, що також відноситься до поняття «часова бідність»;
• незадовільний стан транспорту, що не відповідає вимогам до безпеки.

Документ «Європейські засади соціальних прав» визначає транспорт як базову соціальну послугу, до якої всім має бути гарантовано доступ, — нарівні з водою, енергією, санітарією та цифровими комунікаціями.

Безпечний, інклюзивний та економічно доступний громадський транспорт «мусить бути у фокусі містопланування», наголошується у затвердженій Єврокомісією дорожній карті міської мобільності.

Читайте також: За три місяці транспорт Києва простоював 122 години через повітряні тривоги