Росіяни пошкодили і знищили вже не одне українське місто: Маріуполь, Сєвєродонецьк, Волноваху, Бородянку, Харків, Миколаїв тощо. Світовий банк наразі оцінює збитки від війни у 350 мільярдів євро. З кожним днем руйнація стає більшою, хоча й держава намагається вже зараз відновлювати важливі обʼєкти для життєдіяльності. 

В деяких містах архітектори та містопланувальники почали роботу над концепціями майбутньої відбудови. Розповідаємо про те, чи варто розробляти мастер-плани вже зараз та якою має бути стратегія відновлення. 

Довідник з відбудови міст

У квітні 2022 року громадська організація «Урбанина», яку створили колишні київські «Агенти змін», почала роботу над «Довідником з відбудови міст». До ініціативи долучились понад 50 фахівців. Партнерами проєкту стали ГО «Безбар’єрність» та Офіс Президента. 

Посібник створили з урахування принципів екологічності, доступності, різноманіття та безпеки. Куратор проєкту Максим Головко зазначає, що через активну фазу війни в країні знову зросте кількість маломобільних людей, тому міста повинні нарешті стати комфортними та інклюзивними. В них мають бути різноманітні обʼєкти інфраструктури, майданчики, щоб містяни змогли якісно користуватись просторами. 

Пішоходи, автомобілісти та велосипедисти повинні відчувати себе в безпеці й мати для цього власне середовище. Через бойові дії погіршиться стан довкілля, тому треба вчитись висаджувати більше рослин, ефективно користуватись дощовою водою тощо. 

«Розробка довідника базується на ґрунтовному дослідженні руйнації, яку ми робимо разом з іншими компаніями у проєкті RebuildUA. Ми зібрали дані про конкретні пошкодження у десятках міст. І тепер налагоджуємо зв’язок з адміністраціями Ірпеня, Бучі та Бородянки, щоб зрозуміти, як можемо їм допомогти»,  –  розповідає куратор «Урбанини». 

Максим Головко розповідає, що команда ставила собі за мету обʼєднати світові рішення з українськими нормами. Бо не всі вірять в те, що в рамках національного законодавства можна запровадити найкращі світові практики. Разом з експертами розробляли локальний варіант проєктування вулиць, подвір’їв, майданчиків та інших об’єктів. Цей посібник зможуть використовувати архітектори й містопланувальники, щоб не витрачати час на пошук додаткової інформації.  

 «Довідник розкриває не лише параметри проєктування, а й допомагає у комунікації щодо візії відбудови міст. У ньому зібрали декілька сотень різних фотографій та рендерів об’єктів. Таке рішення може бути корисним для громади, голів ОТГ та міських очільників. Вони зможуть разом обговорити майбутнє свого міста, а бачення конкретної вулиці чи обʼєкта показати за допомогою вже готового рендера», –  каже Максим.  

У майбутньої відбудови міст буде два виміри: короткостроковий й довгостроковий. Короткострокова мета охоплює швидку відбудову зруйнованого, поки немає великої стратегії розвитку. Тактичні рішення щодо облаштування скверу чи парку можуть прийматись завдяки довіднику «Урбанини».

Довгострокова мета полягає в створенні та оновленні великих містобудівних документів: стратегій розвитку, генпланів (майстер-планів), планів зонувань тощо. Жителі громад разом з експертами мають зрозуміти, якими вони хочуть бачити свої міста в майбутньому. Цей процес може розтягнутись на декілька десятиліть. 

Чи варто вже зараз створювати майстер-плани? 

На думку Головка, наразі недоречно створювати майстер-плани міст, які продовжують обстрілювати та руйнувати, оскільки остаточні масштаби руйнації поки невідомі. Подібні стратегії повинні розроблятись на конкурсних засадах, після ґрунтовного дослідження, із залученням до обговорення містян та експертів. 

Він вважає, що одними з найкритичніших міст для відновлення будуть Маріуполь, Чернігів, Запоріжжя, Харків, Миколаїв. Архітектор бачить процес відбудови міст таким: 

1. Дослідження тану міста та попередніх планів його розвитку.
2. Проведення конкурсу, можливо міжнародного, на створення стратегії розвитку та майстер-плану міста
3. Розробка майстер-плану у відкритому форматі з обговореннями з адміністрацією та мешканцями. 

«Перед нами постала складна дилема: ми будемо відбудовувати все швидко чи якісно? Міста ми будуватимемо не лише для нас, а й для майбутніх поколінь. Водночас багато людей втратили житло і їм потрібно його збудувати знову. Гадаю, що треба робити все паралельно. Десь швидко відбудувати критичну інфраструктуру, а десь напрацьовувати ідеї, схеми щодо стратегій розвитку міст чи регіонів», –  каже архітекторка. 

Про роботу Національної спілки архітекторів 

А хто ж займатиметься стратегічним плануванням? Архітектурна палата Національної спілки архітекторів України створила спеціальний координаційний штаб з післявоєнного відновлення міст і громад України. У своєму маніфесті фахівці зазначили, що працюватимуть над сучасною, європейською, заснованою на тяглості наших традицій та повагою до історії архітектурою України. Вона нестиме нові сенси: повагу до людини, важливість спільних просторів, енергонезалежність, доступність, безпеку, силу громад. Символи ж радянського колоніального минулого повинні зникнути з обличчя наших міст.

Заступниця голови Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій розповідає, що наразі штаб працює у різних напрямках: досліджують кейси відбудови міст після Другої світової війни; розробляють методику програм комплексного відновлення України; переосмислюють загальну генеральну схему планування України із залученням іноземних експертів; створюють програму відновлення зруйнованої спадщини та реставрації; проєктують стандарти розробки нового житла, займаються платформою для архітектурних конкурсів тощо.

Архітектори ведуть комунікацію щодо стратегії відновлення міст із регіональними очільниками. Зокрема, проводили зустрічі з мером Чернігова Владиславом Атрошенком, першим заступником міського голови Cум Михайлом Бондаренком, з мером Миколаєва Олександром Сенкевичем та місцевою громадою у Макарові, підписали меморандум про співпрацю з Асоціацією міст України. 

«Місцева влада готова спілкуватись і співпрацювати з професійними інституціями. Однак вони знаходяться в моменті, коли змушені розв’язувати безліч нагальних задач (пожежі, розбір завалів), тому мрії про майбутнє відходять на другий план. Проблемою є й недостатнє фінансування. Влада не проти, щоб архітектори розробляли різні концепції, але водночас хоче, щоб ми ж і залучали кошти»,  –  зауважує Кирій. 

Позиція Палати щодо майбутньої відбудови

Пані Анна говорить, що кожна успішна відбудова після Другої світової війни відбувалась тоді, коли вже існував узгоджений список проблем міста та бачення щодо його відновлення. Тому доречно починати роботу над новими планами та стратегіями вже зараз. До прикладу, у довоєнній Варшаві проходили архітектурні виставки, тому їм вдалось створити містобудівні візії із врахуванням прилеглих населених пунктів. Польські архітектори та планувальники використали війну як можливість перепроєктувати та перебудувати столицю.

«Коли фонди і донори побачать готове та цілісне бачення щодо кожного міста, області чи регіону, тоді їм стане зрозуміло, куди варто інвестувати кошти. Передумовою для відновлення є список проблем та проєктів, які їх розв’язують, а також їхня пріоритезація»,  –  вважає архітекторка. 

І такі роботи вже ведуться. Члени архітектурної палати залучені до розробки програми комплексного відновлення Київської області. Наразі вони збирають дані та формулюють перші ідеї, які стануть базою для майбутніх концепцій. Анна зауважує, що для створення плану відбудови потрібна якісна аналітика: проєктанти мають знати, скільки людей поїхало та залишилось в місті, яка кількість готова повернутись тощо. 

«Ми зосереджені на тому, щоб зайнятись розробкою стратегії, на якій буде базуватись програма комплексного відновлення. Вважаю, що було б добре створити проєктні офіси або агенції регіонального розвитку із сильним менеджментом, який працюватиме разом з архітектурною командою на місцях»,  –  додає Анна Кирій. 

Що наразі відомо про розробку мастер-планів у містах 

Незалежно від загальноукраїнських ініціатив, вже кілька міст оголосили про розробку власних концепцій, стратегій та інших містобудівних документів, на яких буде базуватись майбутня відбудова. Зокрема, кілька мерів заявляли про співпрацю з відомими украхнськими та іноземними архітекторами.

Ірпінь

В червні відомий японський архітектор Хірокі Мацуура побував у звільненому від окупантів Ірпені, після чого заявив, що це «місто мрії для урбаністів». Засновник бюро Madma Urbanism + Landscape оголосив, що створить мастер-план міста, в якому будуть підкреслені міські особливості. 

Однак вже в серпні Мацуура розповів, що не має ніяких конкретних домовленостей, а лише перебуває на стадії переговорів із містом. Архітектор разом із колегами працює над більш детальною пропозицією. Нагадаємо, що Хірокі Мацуура до повномасштабного вторгнення мав посаду у містобудівній раді Сколково, викладав в московській архітектурній школі та створював проєкти в РФ. 

Чернігів

Над концепцією розвитку Чернігова під назвою «Чернігів — стійке місто» працює українська студія дизайну та архітектури Yakusha Design. Розробка здійснюється на безоплатній основі без залучення коштів бюджету Чернігова, а майнові права та розроблені матеріали будуть передані Чернігівській міській раді. Наразі до команди доєдналося понад 60 різних спеціалістів, як місцевих, так і з інших регіонів та країн.

Реалізація проєкту відбуватиметься лише в післявоєнний період і триватиме  приблизно десять років, але, як визнає архітекторка, втілити ідею повністю не вдасться, оскільки процес передбачає співпрацю з владою, яка буде змінюватися. 

Команда хоче зробити Чернігів історико-екологічним центром, в якому буде збережена історична спадщина і природа. Зелені та екологічні проєкти спрямовані на розвиток екотуризму, будівництва екопоселень, об’єднання зелених зон річкового порту, міського пляжу та протилежних берегів річки Десни, а також збільшення та розширення зелених насаджень вздовж вулиць.

Автори концепції пропонують зробити місто вуглецево-нейтральним; провести енергетичний аудит старих будівель; впровадити новітні технології виробництва електроенергії, опалення та енергоощадження; забезпечити систему сортування сміття; використовувати повторно рослинне забруднення (водоростей, мулу тощо).

Вони працюють над проєктами інфраструктури та мобільності. Зокрема, щодо створення більшої кількості громадських просторів, ревіталізації окремих частин промислової зони, перегляду інфраструктурної мережі та потоків руху та пропрацювання всього міста на безбар’єрність.

Харків

У квітні британський архітектор, лауреат Прітцкерівської премій Норман Роберт Фостер погодився взяти участь у відновленні Харкова після війни. На початку травня у міськраді повідомили, що до цієї роботи залучили мадридську філію Foster + Partners та одну німецьку велику компанію, а також харківських архітекторів. Однак конкретних прізвищ не назвали.

Наприкінці весни міська рада оприлюднила перші ідеї харківських та іноземних архітекторів щодо розвитку міста. Вони вважають, що варто децентралізувати Харків, тобто зробити кожен район автономним з власним центром, паркінгами, укриттями, тунелями між важливими об’єктами тощо. Фахівці вважають, що можна не розширювати межі міста, а для реалізації нових потреб використовувати старі простори, наприклад колишні заводи.

Експерти планують створити новий каркас транспортної системи, змінивши наявну радіально-кільцеву систему за допомогою тунелів, естакад та інших будівель, щоб забезпечити швидке сполучення між новими районами.

Крім того, архітектори попрацюють над створенням «зеленого каркаса». Вони вважають, що треба зв’язати відпочинкові зони з водоймами, облаштувати велосипедні та пішохідні доріжки. Також у Харкові може з’явитися пішохідна артвулиця та великий діловий центр. У планах також – створити унікальні безпечні зелені райони з різноманітною архітектурою та малоповерховою забудовою (максимум 5 поверхів).

Норман Фостер зазначив, що дуже важливо зонувати райони, скоротити відстань між місцем проживання, місцем роботи та соцзакладами, а «зелений каркас» у Харкові має виконувати функцію, схожу на ту, що виконує «зелений пояс» у Лондоні.

Наприкінці червня на форумі в Мадриді презентували концепцію генерального плану Харкова. Міський голова Ігор Терехов зазначив, що вони планують побудувати нові мікрорайони, створити IT та індустріальні парки. На його думку, у місті можуть збирати й електробуси та частково трамваї, щоб постачати їх на всю Україну. Він повідомив, що потрібно перейти на нові технології водопостачання, водоочищення, тепло та газопостачання, а також використовувати електробуси замість старих автобусів, нові безшумні швидкісні трамваї, оновити рухомий склад вагонів метрополітену. Попри війну, у Харкові не відмовляються від планів щодо будівництва нових станцій метро.