У Києві домалювали графіті Бенксі. Що про це думають арткритикині?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Невідомі художники здійснили інтервенцію у графіті Бенксі в Києві. Фото опублікували Марія Уварова та Владислав Содель.

На стіні будинку на вулиці Великій Житомирській, 13 невідомим художником було намальовано пеніс. Бенксі інтегрував у вуличне графіті ракетну пускову установку з символом Z. Незабаром інші художники помістили «боєголовку-пеніс» у презерватив, який тримають герої мультфільму «Як козаки…»

Фото, зроблені 20 і 21 листопада: Vladyslav Sodel, Maria Tonika Uvarova

У соцмережах тривають дискусії: частині користувачів подобається доповнення, інші ж вважають, що вандали зіпсували твір, який коштує великих грошей. Наприклад, сільрада Бородянки планує помістити графіті Бенксі, зроблене в цьому смт, до музею.

Мистецтвознавиця Євгенія Моляр ставиться до робіт Бенксі, які він зробив на Київщині, неоднозначно. З одного боку, поява малюнків одного з найвідоміших сучасних художників привертає увагу світової спільноти до війни в Україні, до потреб у грошовій допомозі та зброї.

З іншого боку, вважає Моляр, малюнки не можна назвати влучними, а використані метафори — актуальними. Художник виявився нечутливим до контексту: «Руїни Бородянки — це болюча рана, котра ніколи не загоїться. Не варто робити свої висловлювання (які б вони не були важливі та підтримуючі) безпосередньо у місці страшної трагедії».

Доповнення малюнку у Києві невідомими художниками вона вважає влучним та іронічним.

«Без зайвого пієтету комерційно успішний бренд Бенксі повернули в контекст справжнього вуличного мистецтва, що засадничо передбачає подібну взаємодію. А використання персонажів українського радянського мультиплікаційного серіалу Володимира Дахно, що створювався з кінця 1960-х років на Укрнаукфільмі, сподіваюся, вкотре підкреслить, що радянська культурна спадщина — це також наше культурне надбання, і не варто від нього відмовлятися», — зазначає мистецтвознавиця.

Арткритикиня Анна Калугер не бачить підстав для того, щоб, вуличне зображення художника існувало окремим, автоматично музеєфікованим і недоторканим, життям на вулиці міста протягом довгого часу.

«В Україні зараз немає жодного музею, майстерні чи твору, які б мали гарантії безпеки і недоторканості. Бенксі тут не виняток. Особливо його зображення, які жодного юридичного статусу не мають і які точно не можуть охоронятися через відсутній механізм оцінювання і збереження таких творів», — зауважує вона у коментарі «Хмарочосу».

Фахівчині також важко уявити, що охорона вуличних зображень — яку б ринкову ціну вони б не мали — може бути пріоритетом на тлі викрадення цілих колекцій, знищення музеїв, відключень електрики.

Читайте також: Маршрут роботами Бенксі в Києві та області (адреси)