Готелі та хмарочоси для машин: паркінги сто років тому та в майбутньому без автівок (фото)
Паркінги навряд чи зникнуть в осяжному майбутньому, тож архітектори намагаються робити їх людянішими.
Паркінги навряд чи зникнуть в осяжному майбутньому, тож архітектори намагаються робити їх людянішими.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Чимало міст намагаються зменшити присутність автомобілів на вулицях. Ці процеси відбуваються і в автомобілізованих США. Наприклад, Нью-Йорк готується запровадити податок на затори, змусивши водіїв сплачувати за в’їзд у певні зони.
Через це в місті почали говорити про закриття деяких паркінгів. Користування вже скорочується: так, у 2015 році в Нью-Йорку видали дозволи на управління понад 2200 гаражами і паркувальними зонами, а торік ця кількість становила вже менш як 1900. У матеріалі Bloomberg CityLab розповідається про еволюцію паркінгів і про їхні перспективи.
Спершу автомобілі лишали поряд із кіньми. Перші два десятиліття ХХ століття кінні екіпажі все ще були важливим засобом пересування, аж поки автомобільний бум 1920-х повністю їх не витіснив. Тоді ж у містах і почали з’являтися перші споруди для зберігання автівок — багаторівневі структури з підіймачем.
На Манхеттені у 1930-х збудували «автомобільний готель» — 24-поверховий хмарочос у стилі ар-деко з «номерами» для машин, куди їх підіймав ліфт. Тепер тут — дороге житло.
Більш звичні багатоповерхові паркінги, в які водії заїжджають пандусами, з’явилися пізніше. Вони виглядали значно утилітарніше й не мали декору.
Після Другої світової війни кількість автовласників стала стрімко зростати й місця для паркування критично бракувало. У 1950-х девелопер Морріс Кафріц підійшов до питання радикально: одну з офісних будівель у Вашингтоні спроєктували таким чином, щоб водій під’їжджав відразу до дверей до робочого кабінету.
У Чикаго архітектор Бертран Голдберг вирішив повністю сумістити житло, роботу та паркінг: на початку 1960-х відкрили комплекс Маріна-сіті, де перші 19 поверхів займає закручений по спіралі паркінг, а решту 40 поверхів віддано під офіси та житло.
Ще одна знаменита будівля — бруталістський Темпл-стріт-гараж у Нью-Гейвені, Коннектикут, зведений у середині 1960-х. Це приклад архітектурного дизайну, який не зважає на урбаністичний контекст, стаючи незалежним від навколишнього міського середовища висловлюванням.
Найбільше урбаністи ненавидять паркінги-коробки з пандусів і перекриттів, збудовані якомога дешевше, аби лиш увібрати щобільшу масу автівок, з якими нездатні впоратися міські планувальники та політики.
Тож зараз архітектори намагаються зробити паркінги привабливішими — додаючи до дизайну ефектні панелі з перфорованої неіржавної сталі чи полікарбонату, графіті, арт-аплікації, сучасну підсвітку тощо.
Одним із підходів є модель, яку використовують у Далласі — так званий «далласький пончик». З боку вулиці бачимо багатофункціональний комплекс із цікавим фасадом, а всередині «пончик» начинений автівками.
Чимало привабливих паркінгів можна знайти в Маямі. Так, один із них проєктувало відоме швейцарське бюро Herzog & De Meuron. На рівні вулиці розміщено магазини та ресторани й дах так само призначено для проведення подій, модних показів і корпоративних зустрічей.
Зараз вартість будівництва одного паркомісця, за аналізом інженерної компанії WGI, коштує майже 20 тисяч доларів. Типовий паркінг, таким чином, коштує 10-20 мільйонів.
Деякі архітектори загалом протистоять ідеї жертвування міським простором на користь будівель для автівок та пропонують будувати паркінги, які в майбутньому можна пристосувати до інших функцій.
Це нелегке завдання, адже приміщення для зберігання машин та призначений для людей простір — дуже різні типи архітектури. Йдеться про радикальне переоблаштування інженерних мереж, вирішення проблем висоти стель та ухилів підлоги.
Ще одна, не завжди очевидна, проблема — все начиння, необхідне для людського житла, важить більше за автомобілі. Тож конструкції споруд, спроєктованих для зберігання автівок, мусять додатково підсилюватися в разі зміни функції.
Так чи інак, в осяжному майбутньому паркінги навряд чи зникнуть із вулиць міст, тож поки що проєктувальники принаймні намагаються зробити їх привабливішими.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті