Львівське метро — не тільки мем. Яким міг бути підземний громадський транспорт у місті? (відео)

У генплані на 1966 рік було передбачено прокладання під центром міста підземних трамвайних ліній, а 1989 року стартували підготовчі роботи.

Дата публікації: 8.1.2023 Розділ: Новини Автор: Крутько Дар'я

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

«Львівський метрополітен» — це не тільки мем, що висміює російський шовінізм та українофобію. Проєкт львівського підземного транспорту дійсно планували реалізувати в 1970-х роках, йдеться в youtube-відео архітекттора та львівського урбаніста Олександра Шутюка.

За легендою, львівське метро було збудоване під час нацистської окупації міста в роки Другої світової війни і є місцем катувань росіян бандерівцями. Усього є дві лінії метро: жовта і синя, в інших варіаціях мему — чорна і червона. На карті метрополітену ці лінії сходяться у форму, схожу на тризуб.

Водночас у генеральному плані на 1966 рік дійсно було передбачено прокладання під центром міста підземних трамвайних ліній. 1972 року київський інститут «Діпромісто» розробив для Львова комплексну транспортну схему, яка включала підземний трамвай.

До роботи над львівським підземним трамваєм підключився інститут «Харківметропроект», який у 1978-79 роках розробив робочий проєкт першої черги будівництва. Загалом планували збудувати три тунелі. У першу чергу будівництва входили два тунелі загальною довжиною 5,5 кілометра — червоний та синій з великим пересадковим вузлом у центрі. Зелений тунель довжиною 3,3 кілометра від Стрийського ринку до вокзалу планували будувати пізніше.

Перша черга будівництва

Трамвайні маршрути планували протягнути до селища Дубляни, мікрорайону Рясне та міста Винники. Червоний тунель мав з’єднувати під землею вулиці Сахарова та Личаківську. На місці старого депо на Сахарова передбачалося збудувати петлю, на яку б заїжджали трамваї. Всередині кільця планували облаштувати сквер та перехоплюючий паркінг.

Планували такі зупинки підземного трамваю на червоній лінії: площа Стефаника, площа Галицька, Військовий госпіталь, Шевченківській гай. Синій тунель включав би такі зупинки: площа Старий ринок, вулиця Гайдамацька (трамвай мав виходити на поверхню).

Детального проєктування другої черги будівництва немає, його, ймовірно, не починали.

1983 року почали прокладати трамвайні колії на вулицях Княгині Ольги та Сахарова, які у майбутньому мали стати частиною трамвайної мережі. Наприкінці 1980-х років у Львівській міськраді створили дирекцію будівництва підземного трамваю, яка була б замовником робіт. Генеральним підрядником став «Львівпромбуд», а субпідрядником — «Київметробуд».

Вже 1989 року стартували підготовчі роботи. Щоб дослідити ґрунти, вздовж траси майбутнього тунелю пробурили 17 шурфів глибиною 30 метрів. Саме тоді виявилося, що під землею багато ґрунтових вод, які планували відкачувати. Проте через брак коштів проєкт так і не реалізували.

Дійсним до 2025 року генеральним планом Львова реалізація мережі підземного громадського транспорту не передбачена, вона пропонуються лише на подальшу перспективу.